Коли я познайомився з Ірою, то їй було трохи більше двадцяти, а мені вже під тридцять. Дівчина мені одразу запала у душу – спокійна, мила, розумна та зовсім не конфліктна. Ми зустрічались близько шести місяців, коли я вирішив зробити пропозицію, яку вона одразу ж прийняла. І тепер діло залишалось за малим – познайомитись з батьками Іри.
Зустріч була призначена на один з вихідних – я підготувався, купив квіти, дороге вино та торт. Коли я прийшов – мене на дверях зустріли мама Ірини, Тамара Михайлівна. Вона мені здалась доволі привітна – одразу ж мило привіталась, пожартувала та запросила до столу. Все йшло добре – ми розмовляли на різні теми і проблем не виникало. До поки Іра не вибігла до магазину.
Тут Тамару Михайлівну ніби підмінили. Вона почала:
– Романе, а ви достатньо заробляєте? Ви ж розумієте, що наша Ірочка молода і красива і може у будь-який момент знайти забезпеченого чоловіка. Ви ж, Ромчику, вже не такий молодий та й, будемо чесними, не надто симпатичний.
Сказати, що я був шокований – не сказати нічого. Такого повороту ситуації я не очікував. Так, я не був надто багатим, але й не бідував – мав невеличкий магазин меблів та фурнітури. Дохід був стабільним і досить більшим за середній. Але і це не головне – сам тон спілкування.
Коли Іра повернулась – мама знову почала поводитись нормально. Я не хотів розпочинати сварку і просто сказав Ірі, що мені зателефонувати і я маю йти.
Коли ми з Ірою зустрілись наступного разу я все їй розповів і виявилось, що мама просто прагнула видати її заміж за сина її подруги – Ігоря. Та Іра просто не переносила його на дух – назвала його пихатим “індиком”, який не поважає нікого і вважає себе кращим за інших, бо має багато грошей.
Добре, що кохана мені все пояснила і на наші стосунки це ніяк не вплинуло. Щоправда від тещі я буду триматись якомога дальше.
