У дитинстві мені ніколи не купували солодощів та нових іграшок, батько не допоміг мені навіть з навчанням. Все довелося досягати самій, без чиєїсь підтримки та допомоги…Коли я виросла і влаштувала собі життя батько знову з’явився і почав вuмагатu від мене грошей

Я була нап1всирота — мама п0мерла, коли мені було всього два рочки. Виховував мене батько, хоча назвати це вихованням було досить важк0. Все своє дитинство я провела у злuднях — тато працював двірником, оскільки не хотів шукати кращої роботи та зайвий раз напружуватuсь. Я почала рано жити самостійним життям — влаштувалась офіціанткою, працювала навіть у нічні зміни…Моєю мрією було лише одне — з’їхати від батька.

Намагалась і працювати й готуватись до вступних іспитів, тато з навчанням мені б не допоміг, тому я сама мала це зробити. Успішно склала іспити, тому що постійно проводила час за підручниками, хоча сил на це не вистачало…

Я поступила, з’їхала від батька та знайшла своє кохання…Винаймала квартиру з хлопцем. Тато мені ніколи не телефонував і не цікавився моїм життям. Я могла йому зателефонувати раз у місяць, проте він навіть тоді міг не взяти слухавку.

Батько мій був ігроманом, половину своєї мізерної заробітної плати він витрачав на покер та різні лотерейки. Я не вірила, що він міг колись щось виграти, але нарешті йому випала удача — тато виграв п’ятсот тисяч гривень…

Всі новини тоді були лише про мого батька, що звичайний двірник-роботяга виграв пів мільйона! В нього навіть брали інтерв’ю і запитували, куди він хоче витратити виграні гроші, на що він відповідав : “Звичайно ж віддам донечці!”. Ага…Донечці…

Батько витрачав гроші на своїх друзів та на п’янки…Він купив машину, відпочивав у ресторанах, про мене тато навіть не згадував…А мені тоді й потрібна була його допомога — разом із хлопцем взяли кредит, який дуже довго не могли виплатити. Але тато сказав, що йому начхати, мов я втікла від нього в пошуках кращого життя, а ось йому пощастило…

Мені було дуже прикро від його слів…Чому інші батьки підтримують своїх дітей, хоч і не мають грошей, але стараються віддати дітям все. Можливо мій батько був зовсім другою людиною, а смерть матері його так скосила — не знаю…

Більше з татом я не спілкувалась, та й він не згадував про мене, поки мав гроші. Ми з коханим нарешті виплатили кредит та змогли дозволити собі жити у задоволення. Не скажу, що ми дуже багато заробляли, але на хороше життя вистачало.

Аж тут з’явився батько, який колись просто чхати на мене хотів. Гроші у нього закінчились — він пропив все зі своїми псевдодрузями, внаслідок чого з’явились серйозні проблеми з нирками…Він просив у мене матеріальної допомоги, але я йому відмовила, тато мені ніколи не допомагав, чому я тепер маю йому допомагати?

Оцініть статтю
У дитинстві мені ніколи не купували солодощів та нових іграшок, батько не допоміг мені навіть з навчанням. Все довелося досягати самій, без чиєїсь підтримки та допомоги…Коли я виросла і влаштувала собі життя батько знову з’явився і почав вuмагатu від мене грошей