Всім привіт, мені було 33 роки і я ще ні разу не була одружена і дітей також не мала. Мої перші серйозні стосунки закінчилися невдало. Розійшлися ще років зо 3 тому до того, і більше нікого так і не покохала, до зустрічі з ним.
Я працювала у РАЦСі, де одного дня прийшов дуже красивий чоловік подавати документи на розлучення. «От не пощастило» – подумала я у той момент, коли той чоловік звертався до мене. Я відповіла десь з 4 разу. Можливо, саме тоді він звернув на мене увагу, оскільки запросив після роботи сходити на чашечку кави. Я радо погодилася.
Так усе в нас і закрутилося. Його звати Максим, він розказав про свої минули стосунки, виявилося, що жінка йому зрадила зі своїм другом, під час того як Максим був у відрядженні. Також у них залишився спільний син, який поки живе з матір’ю. Це трохи мене смутило, адже зі слів мого нового знайомого, він хоче відсудити дитину та забрати жити себе, адже колишня зовсім ним не займається: завжди йде кудись гуляти, залишаючи сина одного вдома, у квартирі бардак, їсти не приготовлено, уроки не допомагає робити, ходять туди всі, кому не лінь, дружина влаштовує галасливі посиденьки.
Не знаю чому, але я вирішила на це не зважати та дозволити собі плисти за течією. Так закрутився наш роман, який продовжувався понад рік, коли Максим запропонував мені руку і серце. На той момент його син уже жив з нами. Гарний хлопчик, дуже ввічливий та розумний, – ми скоро знайшли з ним спільну мову.
Після двох років подружнього життя, я заговорила про спільних дітей, чомусь ця тема ніколи не підіймалася. Максим заявив, що поки ще не готовий виховувати другу дитину. Що ж, тоді я думала, що можна ще трошки зачекати. Проте йшли місяці, а нічого не відбувалося. Мені було уже 36 років, скоро так і не зможу народити!
Стала про це знову серйозно розмовляти із чоловіком. Він заперечував, казав, що не хоче, адже потрібно забезпечити сина всім необхідним, а це забирає дуже багато ресурсу. Малий вчиться у приватній школі, ходить на плавання та баскетбол, а також займається із декількома репетиторами. Я дуже засмутилася, адже хочу рідних дітей! Звичайно, я люблю сина Максима, але це не порівняні речі!
Що тепер робити, як переконати чоловіка, що ми можемо дозволити собі ще одного малюка? Я не впевнена, що зможу уже знайти іншого, з ким народжу здорових дітей.