Попивали ми якось з другом дитинства пивко після роботи. Ну і, звісно, зайшла розмова про жінок. Ось тут він і розповів, що він все робить для забезпечення родини, а дружина не працює, так і ще постійно з кислим обличчям, невдоволена.
– Так, а що їй не так? ,- питаю. Все ж було гаразд. Виявляється, вона хоче власні гроші, але на роботу ні ногою, а він грошей не дає.
Щоб вам зрозуміліше було, розкажу з подробицями.
Він був старший за неї. Коли вони зустрілися – всі пазли зійшлися. Вона була тією, яку він шукав довгі роки, а для неї це були перші серйозні стосунки.
Справа за малим, через півроку пара одружилася. Дівчина пішла з інституту, бо чекала дитину. Але ось з її народженням, атмосфера в родині сильно змінилася. Вона, звичайно, не працювала, займалася вихованням, ну і домашніми справами, куди без них.
– Чому я повинен тебе утримувати?
Для неї таке питання було, як грім серед ясного неба. Як же інакше? Вона була при надії, та й зараз відійти від підростаючої крихти надовго не завжди можна. І освіти толком отримати не встигла же. Сказала йому про це прямо. І наголосила, що працювати не буде. Це його обов’язок утримувати родину.
– Добре. Але раз я оплачую все, то і вирішувати всі питання буду на свій розсуд.
З тих пір так і було. Вона надавала списки продуктів, речей, і всього того, чого їй потрібно на особисті потреби, а він коригував. Міг прибрати ватяні диски або морозиво на свій розсуд. Куди піти їй з дитиною днем – він теж вирішував сам. Однак, все інше справно оплачував, більше цю тему не піднімаючи.
Тепер ще ситуація почала змінюватись. Їй потрібно більше свободи, власні кошти, можливість робити вибір. Здавалось, все просто, іди працюй. Такий варіант, вона й не розглядала, натомість була вічно невдоволена. Шлюб тріщить по швах.
Хочу у вас запитати – а на чиєму ви боці?
Для вас нормально, що якщо чоловік платить, то і вирішує за обох?
