Сім’я Марії це звичайна українська родина. Так, як живе ця жінка, живуть ще мільйони людей, деякі можуть і позаздрити їй. В Марії є чоловік та двоє донечок — одній п’ятнадцять років, а молодшій вісім. Чоловік працює неофіційно, проте гроші хороші приносить до дому. Але робота в нього не постійна — Олег робить ремонти за замовлення, він може поклеїти шпалери, зашпаклювати стіни або ж покласти плитку. Загалом майстер на всі руки.
Марія працювала вихователькою у садочку, але рік тому звільнилась — колектив був поганий, нагадував зміїне кодло, та й заробітна плата просто мізерна, не коштувала вона тих нервів, що Маша витрачала на роботі…
Пів року жінці знадобилось, щоб шукати роботу і зрозуміти, що нормальної пропозиції вона так і не знайде. Робота була лише в сусідньому місті, до якого потрібно було чимось добиратись. На таксі б Марія витрачала великі гроші, а заробітна плата, яка б залишилась, була набагато меншою, ніж та, яку вона колись отримувала.
У її дівчаток з’являлися кожного разу нові потреби, на які потрібні були кошти. Зарплати чоловіка вистачало на їжу, будинок та одяг. На якісь розваги та забаганки грошей у них не було. Найбільшою мрією Марії був ремонт в будинку, який ця родина так давно потребувала. Колись вони купили цей будиночок за малу ціну, дім був неохайним та старим, родина сподівалась, що невдовзі зробить ремонт, але цього так і не сталось. Минуло вже десять років, як сім’я Маші живе в цій хатині, але все залишилось так, як і було.
А ось однокласниця Олега, яка жила через два будинки просто розкошувала. Вона нещодавно зробила шикарний ремонт, її дім нагадував палац. Грошей у цієї жінки було багато — вона вже років п’ять їздить на заробітки до Польщі. Працює на заводі, всім вихваляється, що робота дуже легка, і гроші платять такі, які в Україні ніколи не заробиш.
Марія дуже заздрила їй, тому і собі надумала їхати до Польщі. На те, щоб жінку влаштували лише, потрібна значна сума коштів. Олег не дуже хотів, щоб його дружина їхала на заробітки. Йому було б важко і працювати, і займатись домашніми справами. Тим більше менша донечка ще така юна, їй буде важко без матері.
Але Марія вперлась, вона стояла лише на своєму, тому змусила чоловіка погодитись з її вибором. Олег дав грошей дружині на документи на перший час. Вся сім’я проводжала Машу на роботу, для жінки це було досить бентежно, оскільки вона не була навіть в іншій області, не кажучи вже за країну. Але Марія була настроєна рішуче, її голову затуманили обіцянки роботодавця…
Та не все те золото, що блищить. Марії пообіцяли хорошу роботу та гарні гроші, але це були пусті обіцянки. Жінка вже хотіла повертатись до дому, на Україну, не проробивши навіть двох тижнів, але їй було соромно дивитись в очі рідних…
Всі чекали, поки Марія повернеться із заробітків з Польщі. Доньки наготували гарний стіл, чоловік швидше повернувся з роботи. Маші не було вдома три місяці, всі надіялись, що мати привезе гроші, які їм вистачить на ремонт у домі, але все виявилось не так просто. Марія зайшла в будинок і всі затихли. Жінка дуже схудла, по її обличчю було видно, як в Польщі жилось не солодко. Грошей, зароблених за кордоном, вистачило лише на те, щоб віддати борг чоловікові.
Тепер Марія шукає роботу вдома…