Вихований похресник.

У мене є сестра, нас в сім’ї було двоє, я і сестра Алла. Батьки виховували нас у строгості і вимагали від нас поваги, в першу чергу до себе, а потім до дорослих членів сім’ї. Мама наша, завжди казала, як ти будеш відноситися до себе, так і світ буде відноситися до тебе. А світ, це і є наші рідні, ну правда ж, це наші батьки, наші діти, наш чоловік або дружина, наші друзі і вороги. В цьому світі все взаємопов’язано. Тож ми виросли нормальними людьми, адже виховання у нас було відповідне. Сестра стала лікарем, а я відомим нотаріусом у нашому місті. Моя сестра взагалі дуже наполеглива, і така людина, яка поставить собі ціль і обов’язково дійде до неї. От поставила собі ціль вийти заміж і народити дитину. Робота улюблена у неї вже є, квартиру батьки подарували, і мені, і їй. Тож сестрі довелося працювати над питання, як вийти заміж і народити.

Вже дуже скоро її ціль, а може це навіть мрія, здійснилися. Спочатку Алла вийшла заміж, їй трапився нормальний, вихований, турботливий чоловік. Щоправда, зі своїми принципами, але ж вони, по суті у всіх нас присутні. Довший час вони старалися народити, але чомусь не виходило, але проживши п’ять років у шлюбі, Алла все ж таки народила хлопчика. Богданом назвали, ніби від того, що він даний Богом, бо на нього дійсно довго чекали. Алла попросила мене бути хресною мамою у Богданчика, я погодилася із задоволенням. Богданчик підріс, зараз йому вісім років. Він росте чудовою, вихованою дитиною, розуміє межі, які перед ним поставлені, слухає батьків. А ще, до речі, дуже гарно вчиться. Якось ми їхали з похресником в автобусі, він звільнив місце старшій бабусі, це було так приємно бачити, який у мене ввічливий і вихований похресник. Не знаю, як Аллі вдається виховувати так сина, але вона молодець, я теж мрію про таке виховання власної дитини.

Оцініть статтю
Вихований похресник.