Лікарня інколи схожа на бразильський серіал. Стосунки працівників інколи так приголомшують, що жоден режисер не придумає краще. В нашій ситуація склалась аналогічно.
В хірургічному відділенні багато років працював лікар Михайло Степанович, якому довіряли і звертались багато людей. У нього була дружина, не медик, економіст у фірмі. В цієї пари росли два чудових сини, які планували стати на шлях батька. Часто, вони приходили до нього на роботу, щоб повчитися.
Недавно у відділені появилась нова медсестра. Вона не була схожа на інших працівниць. Завжди з макіяжем, струнка фігура і зачіска. Дівчинка, не була схожа на ту, що хоче допомагати людям, а на хижачку, яка шукає жертву. Її звали Сніжана. Вона крутила зі всіма хто піддавався її чарам. Це були медичні брати, молоді інтерни або лікарі. Тому її не долюблювали інші жінки. Але присоромити її не вдавалось, адже дівчина була гостра на язик і за словом в кишеню не лізла.
Спочатку, вона клеїлась до сина Михайла Степановича. Стріляла очима та підморгувала, але так і не змогла закохати його в себе. Вона не знала, що молодик вже зустрічається з дівчиною зі свого університету і подейкують, що все йде до весілля.
Одного разу вона почала по-іншому дивитись на нашого хірурга. Зрозуміло, що коли не вийшло з сином, то з батьком може щось і буде. Вона почала носити каву в кабінет. Нам, здавалось, що хірург має міцні стосунки в сім’ї, тому не поведеться на загравання молодої медсестри. Але ми помилялись. Згодом, Михайло Степанович почав забирати її на своєму автомобілі додому. Дівчина отримувала подарунки від залицяльника, який годився їй у батьки.
З часом Сніжана почала називати хірурга “ Михасиком”. Вони не тримали в таємниці свої романтичні стосунки. Але ні дружина, ні сини не знали про це. Це був передноворічний час, тому кожен з них був зайнятий своїми турботами.
Я працювала також медичною сестрою. На моїх очах руйнувалась сім’я, тому не могла на це спокійно дивитися. Мені було надзвичайно шкода жінку, яка пройшла шлях від дружини студента, до дружини такого відомого лікаря. Невже, дозволю цій молодій егоїстці влізти в їх родину.
Це був День закоханих, свято, яке дорослі люди не часто святкують. Але я почула розмову Михайла Степановича з дружиною. Я не з тих хто підслуховує, але вони говорили про те що в цей день мала відбутися вечеря, але чоловік відмовився, адже сказав, що він чергує, тому не зможе приїхати. В цей момент, він вже був вдягав пальто і чекав Сніжану. Дівчина похвалилась іншим співробітницям, що вони попрямують в найдорожчий ресторан міста.
Я вирішила, відкрити цей роман перед дружиною, яка не заслуговує бути обманутою. Ми з дівчатами знайшли номер цього закладу. Наша ідея полягала в тому, щоб подзвонити жінці і сказати, про те що чоловік замовив торт для неї, але їй потрібно самій його забрати за даною адресою. Я подзвонила і саме так сказала. Вона була приємно здивована та поїхала в ресторан.
На наступний день Михайло Степанович не вийшов на роботу, поскаржившись на здоров’я. А Сніжана прийшла з переляканим видом, її сміливість кудись зникла цього ранку. Коли ми спитали, як вечеря вона гаркнула і відповіла, що це не наша справа.
Через декілька днів виявилось, що молоду медсестру переводять у інше відділення. На її місце влаштувався старший син хірурга. Він був схожий на матір, добрий і приємний. Через спільних знайомих у терапії, де тепер працювала Сніжана, ми дізналися, що відбулось в цей вечір.
Коли дружина Михайла Степановича ввійшла в ресторан вона побачила голубків, які цілувались за столиком. Хоч всі знали її як тиху і скромну, проте, побачене пробудило зовсім іншу жінку. В пориві злості вона витягнула молоду коханку за волосся на вулицю і почала кричати. Самого чоловіка вона добряче вмастила по пиці. Проте, після цього випадку вони не розвелись. За умови, що дівчину, переведуть або звільнять. Їхня сім’я і так багато пройшла, тому одну пройдисвітку вони переживуть.
Сніжана була дуже стурбована, адже думала що в них з “Михасиком” все серйозно і він покине дружину заради неї. І дівчина почне жити в багатстві та достатку. Але сталося не так, як гадалося. Тепер вона вже не крутить шури-мури з колегами по роботі, можливо, страшно, або життя навчило.
Одного разу зайшла у відділення і дружина Михайла Степановича. Вона подивилась на нас і тихо сказала “Дякую”. Напевне, вона одразу зрозуміла, що це ми навмисне влаштували викриття солодкої парочки.
От так ми з дівчатами колегами втрутились в сім’ю керівника. Добре чи погано, вирішувати їм самим. А от чого точно не варто робити, це влізати в стосунки і бути в них третьою лишньою.
