Я зрозуміла, що такий чоловік мені не потрібен. Ось так я увійшла в магазин з красивим, усміхненим, турботливим нареченим за ручку. А вийшла звідки одинокою, незадоволеною і навіть розчарованою. Він вибіг за мною і сказав:- Ну вибач, чому ти поводиш себе, ніби дитина? Я навіть не оглянувшись, грубо відповіла:- Ти не потрібен мені такий, ось такий як зараз. Сіла в машину захлопнула двері і надулася, немов куля, яка ось ось вистрелить. Іван ще трохи постояв біля дверей магазину і задумався, нічого не розумівши. Напевне, подумав собі як тільки я заспокоюся, ми помиримося, але так не буде.
А що власне і сталося. Ми з Іваном гуляти і вирішили зайти в магазин. Такого чогось необхідного нам не треба було, спільного господарства ми ще не мали. Список продуктів, які мали купити теж не було, просто було дуже спекотно на вулиці та коханий захотів дуже пити. От і зайшли купити води в найближчий магазин. А там було дуже тісно, велика черга. Каса, як не дивно, була одна однісінька. Продавчиня виглядала дуже втомленою, напевне, вже за цілий день вимучили її покупці. Іван вибрав воду і пішов розраховуватися, ближче до каси, черга саме звільнилася для нього. Я протягнула купюру продавцеві, оскільки гаманець нареченого був у мене в сумці. Вона була великого розміру, бо інших грошей не було. Тай карти з собою ми не мали, щоб розрахуватися терміналом.
Я попросила вибаченні у продавчині за те, що велику купюру дала, вона нормально відреагувала і віддала мені решту. А ці гроші, що дала за воду, вона просто не помітила і поставила зверху на них, решту. Можливо просто забула кинути в касу і продовжувала розраховувати інших людей, які стояли в черзі за нами. Я встигнула тільки повернутися до каси, як тут Іван взяв і забрав всі гроші собі і швиденько вибіг із магазину. Іване, вона нам забагато грошей дала, давай я повернуся, вибачуся і віддам гроші– сказала я до майбутнього чоловіка. А він до мене:- Ну Ангелінко, та продавчиня навіть нічого не помітила знаєш скільки таких як ми у неї. Вона знає як правильно їй вийти потім з цієї ситуації. Чесно, то мені навіть не хотілося бачити і чути цю людину. Він не віддав гроші, а я просто вийшла і зробила висновок, що цей випадок дав мені великий шанс зрозуміти з ким я б одружилася і дякувати Богу, що я цього не зробила.
