Може комусь здатись дивним, що дорослий та самодостатній чоловік скаржиться на колишню дружину, але мене й досі це болить всередині. Образа за марновані молоді роки нікуди не ділась. А все тому, що моє одруження було вкрай невдалим, а розлучення може стати дуже болючим.
З Ірою ми зустрілись у досить юному віці – нам обом було по 18. Побачивши її я просто втратив дар мови – вона втілювала у собі все те, що я на той час любив. З нею було цікаво розмовляти, вона була весела та впевнена у собі – я був у захваті. І саме з такими емоціями я дуже швидко зробив коханій пропозицію – вона погодилась одразу. Не знаю чи через кохання, чи просто хотіла втекти з дому – Іра росла в доволі бідній сім’ї, де окрім неї було ще четверо дітей.
Весілля відгуляли велике – так хотіли мої батьки, які все й оплатили. Зразу кажу – я ніколи не жалівся на брак коштів та отримував від батьків все, що хотів. Та я не користався цим надміру і хотів самостійно забезпечувати себе та свою дружину.
Тож, коли на самому початку сімейного життя нам допомагали батьки – мені було дуже незручно. Але не Ірині – вона жила на широку ногу. Кохана постійно купувала дорогий одяг, косметику, частенько ходила з подругами до ресторанів та не рахувала витрати. Мені це не подобалось, але поки я не заробляв достатньо і змушений був змиритись.
І от, через два роки подружнього життя Іра завагітніла – моєму щастю не було меж. Доня народилась справжньою красунею і доволі спокійною дитиною – з нею не виникало жодних проблем. Хоч дружина і наполягла, щоб ми знайшли няню. Але вона тоді просто тікала до подруг, а дочку залишала. Але тоді вже мої батьки збунтувались – чому вони мають оплачувати забаганки моєї дружини, адже вона не тільки не гляділа донечку, але не готувала і не прибирала. І тоді мені довелось сказати дружині, що наш бюджет зменшується і тепер ми не можемо дозволити собі няню. Іра просто вийшла з себе – почала кричати, що я її обманув, що обіцяв безбідне життя і що жити вона буде у своє задоволення.
Після цього у нас почались сварки все частіше, Іра могла відвести доньку до подруг і піти по своїх справах, готувати їсти вона так і не почала – все складалось не так, як я собі уявляв. Тепер я замислююсь про розлучення, але як я не побачив в ній цього? Як я обрав її – я й досі не розумію.
