Що робити, якщо я взагалі ненавиджу прибирати? От просто не подобається прибирати й все. Як це взагалі може подобатися? Розумію, що це погано, але нічого не можу з собою вдіяти. У мене квартирою розкидані всі речі, немитий посуд, чашки біля комп’ютера, на балконі та навіть під диваном. Я вже не кажу про немиті вікна, не попрасовану білизну та одяг. Навіть влітку ходжу в джинсах та футболці, бо не можу змусити себе погладити сукні.
Мама ще в дитинстві карала мене за безлад у кімнаті й називала ледащою. Зараз я живу окремо, коли вона приїжджає, намагаюся бодай сміття винести. Вона шокована тим, як я живу, але вже звикла і нічого іншого від мене не чекає. Все-таки я раз на місяць генерально мию ванну та туалет, намагаюся підтримати там чистоту і чоловік теж.
Протирання пилу, миття посуду та підлоги – його завдання. Я вважаю, що для звичайної, нормальної жінки, у якої в житті безліч інших інтересів, окрім турботи про чисті столи, необхідність навести порядок найчастіше викликає напад депресії.
Нещодавно ми з чоловіком обговорили цей момент і спільно вирішили, що потрібно наймати жінку, якщо не кожного дня, то хоча б 2-3 рази на тиждень приходити та підтримувати чистоту в домі. Окрім того, раз на місяць наймати компанію, яка б провела генеральне прибирання у всій квартирі. Ви собі не уявляєте, яка я була щаслива, коли дійшла спільної мови з чоловіком щодо цієї ситуації.
Ви не думайте, що я така лінива, просто за час, який витрачала б на чистоту, можу заробити більше грошей, аніж буду платити найманій людині. Погодьтеся, клінінг виходить навіть вигідніше у фінансовому плані.
Моя подруга немає вищої освіти, тому все життя заробляє своєю працею. Так, уже декілька років, прибирає оселі та офіси по всьому місту. Коли вона дізналася, що я хочу знайти людини собі у квартиру, одразу запропонувала свою кандидатуру, адже зайвих грошей не буває. Скажу чесно, мені ця ідея не здалася аж такою привабливою.
Мені давно відомо, що працювати із друзями – погано й іноді дуже навіть збитково. По-друге, платити подрузі якось зовсім не комфортно, адже боїшся, як вона відреагує на запропоновану оплату. Також, у випадку мого незадоволення, як пред’явити їй претензії та зауваження? Відповідь ж завжди буде одна: «Ну ми ж подруги, як ти можеш так казати?!»
Як думаєте, як мені правильно вчинити? І відмовлятися їй боюся, адже образиться, але й на роботу наймати ще більше не хочу! А поки сказала, що налагоджу ще деякі незакриті питання з чоловіком і зателефоную їй.
