Я виросла зі своєю бабусею та дідусем. Батьків я ніколи не бачила і єдине що я про них знала — це те, що вони покинули мене майже відразу після народження. Не впевнена у правдивості розповіді старої, але це вже нічого не змінило б.
Зараз я навчаюсь в університеті на магістратурі. Це мій останній рік тут, а далі хочу повністю віддатися справі своєї мрії. Живу я добре, не маю ні в чому потреби, я звикла забезпечувати себе сама. Так мене виховали.
Дідуся я дуже любила, він був моїм справжнім другом у дитинстві, але ця близька мені людина помepла рік тому. Для мене це було тяжко пережити, але я винесла цей болючий урок. Бабуся Люба мене недолюблювала і зараз, коли її чоловіка не стало, вона потребувала підтримки від мене.
Мені було тяжко відмовити, бо з її слів я їй винна життя і без неї мене не було б. Я не хотіла сперечатись оскільки її дійсно шкода. Тепер стара зовсім самотня і жила за мізерну пенсію.
Люба ніколи не дякувала мені й приймала допомогу за потрібне. Іноді мені не вистачало слів, щоб передати як було гірко через її незадоволення, коли я ж витрачала на те останні гроші й багато у чому собі відмовляла.
– Скаржишся? Ти сама по ресторанах бігаєш кожного разу, як захочеться їсти й купуєш собі дорогий одяг, а мені, вдові, яка тебе виростила й поставила на ноги, шкода придбати новий телевізор? – ось таке я почула останній раз, коли намагалась поговорити про великі затрати бабусі.
Нещодавно фірму, у якій я працювала і яка приносила мені увесь мій прибуток, накрили за недотримання правил і тому мене звільнили. Сказавши Любі, що більше не зможу їй допомагати й сама зараз узяла кредит, щоб оплатити навчання, але вона не слухала й потребувала нового телевізора, бо без нього їй не хочеться жити.
У мене виникла дуже скрутна ситуація, я продала квартиру і вирішила переїхати до старої, але вона не пустила мене. Довелось деякий час жити у своєї подруги.
Я гуляла вечірнім містечком у надії знайти хоч якийсь підробіток, щоб оплачувати свій прожитковий мінімум і мені зателефонував невідомий номер. Виявилось, що це були мої батьки й зараз вони прилетіли з Ізраїлю додому, де чекають мене з бабусею.
Вони купили мені окрему квартиру, виплатили борг, допомогли знайти роботу і перш за все — у нас були хороші відносини не дивлячись на довгу розлуку.
Я не розповіла їм про мої відносини з Любою і не бачила у цьому потреби, бо вже була щаслива з рідними мені людьми, а мстити не бачила сенсу.
Так я закінчила університет, отримала диплом і тепер працюю над власною фірмою.
