Після вдалих ділових переговорів, хотілося провести вечір у домашній затишній атмосфері. Вирішив не телефонувати коханій, а влаштувати несподіваний сюрприз. В кафе поруч із нашим домом, я помітив, що за столиком біля вікна сидить моя дівчина і емоційно з кимось розмовляє. Вони обоє виглядали схвильованими і поводились, ніби давні знайомі. Щоб з’ясувати ситуацію спокійно, я вирішив написати повідомлення. Запитав щось банальне. Відповідь була така ж звичайна: “Я вдома, сумую. Коли приїдеш?”
Колеги по роботі давно натякали, що моя наречена – не кращий варіант для одруження. Та я відмахувався від подібних розмов і навіть думки не допускав про те, що дівчина, яку кохаю, може виявитись не тією, за кого себе видає. Ми зустрічались декілька років, кохали один одного й планували спільне майбутнє. Принаймні, так мені здавалося… Хоча, інколи закрадались сумніви щодо правдивості чуток. Надто часто почали “попереджувати”.
І от, стався випадок, який вибив мене із рівноваги. Того вечора, я, втомлений, але задоволений успішним підписанням контракту, повертався додому. Дорогою вирішив забігти в кафе, поруч із нашим будинком, купити щось смачне на вечерю. Хотілося провести вечір у домашній затишній атмосфері. Ще з дороги я помітив, що за столиком біля вікна сидить моя дівчина і емоційно з кимось розмовляє. Обоє виглядали схвильованими і поводились, ніби давні знайомі. Щоб з’ясувати ситуацію спокійно, я вирішив написати повідомлення. Запитав щось банальне. Відповідь була така ж звичайна: “Я вдома, сумую. Коли приїдеш?”
Чомусь вирішив не з’ясовувати стосунки і не піднімати цю тему, поки все не стане на свої місця. Проте вже через декілька днів зрозумів, що мої підозри щодо зради підтверджуються. Так тривати далі просто не могло. Варто їй було вийти у магазин, або затриматись в перукарні, я вже накручував у голові найгірші сюжети обману.
Вирішивши розставити крапки у цій ситуації, зрештою, наважився перевірити її телефон. Те, що я там побачив, не залишало жодних сумнівів. Милі смайлики, кілометри любовних повідомлень і фото – все це тягнулось уже довго. І означало лише одне – вона більше не кохає мене та просто не наважується сказати про свій новий роман. Усвідомити таке було вкрай болісно. Я не знав як впоратися з образою, жалів себе, злився і не розумів для чого було приховувати правду, яка і так рано чи пізно виявилась. Зрештою, рішення розійтися було неминучим. Щось перегоріло всередині і я чітко вирішив, що будувати сім’ю з такою людиною не найкраща з ідей.
Через декілька днів ми вперше і востаннє щиро поговорили. Вона навіть не намагалася заперечувати та щось пояснювати. Просто зібрала речі і пішла… до нього. А я залишившись наодинці, неочікувано відчув полегшення. Тепер все найгірше позаду! Почну все спочатку і обов’язково буду щасливим…
