Наше життя побудоване на помилках. Труднощі з якими ми стикаємось – це наші життєві уроки.Ми люди й нам природно помилятись, завдяки цьому ми вчимось на наших помилках, і намагаємось не повторювати їх у майбутньому.
Випадок про який зараз піде мова, може здатись комусь неприємним, а хтось просто не зациклюватиметься на ньому. Однак він кожного чомусь навчить. Варто брати до уваги не тільки свої вчинки, але й чужі, з них також можна винести урок.
“Я був одружений близько п’яти років, взяв собі за дружину найгарнішу жінку у світі. Йшов час, в нас народилось немовля, а за ним інше. Моя дружина значно погладшала, на заміну її красивому обличчю, прийшли пігментні плями та друге підборіддя. Від неї частенько почало неприємно пахнути, вона забула що таке бритва і лак для нігтів, про пінцет для її густих брів, – я взагалі не буду згадувати. Для мене моя колишня, красуня-дружина, перестала бути привабливою.
Я часто їздив у відрядження, в одному з них познайомився з неймовірно гарною дівчиною. Одна шалена ніч, переросла в декілька місяців таємних стосунків. Ось тоді я вирішив порвати з дружиною, яка зовсім за собою не доглядала.
Минуло два роки, після нашого розлучення. Я прогулювався парком і побачив свою колишню кохану. Я не відразу повірив своїм очам. Зупинився, і почав уважно розглядати цю красуню. Вона була одягнена у коротку червону сукню, її ноги були стрункими як у топмоделі, волосся розвівалось на вітрі. ЇЇ фігура ніколи не була такою витонченою і підтягнутою. Сеkсуалbна і доглянута, вона ловила на собі погляди усіх прохожих.
Моя колишня дружина – матір двох діток, мої діток. Коли я був поруч, я просто ніколи не допомагав її з малечею. Їй було ніколи доглядати за собою, адже вона піклувалась про наших дітей і про мене.
Я задумався, невже мені було важливим те, що вона не брила ноги чи не вищипувала брів. Адже тоді, вона була щасливою, їй була важлива сім’я, а не вигляд. Що стосується мене, то я надавав перевагу гарному тілу й обличчю. Я не цінував того, що мав на той час…
Тільки з часом я зрозумів, що для мене дійсно важливе. Коли кохаєш людину, неважливо, як вона виглядає. Адже це все тимчасове, наші діти були маленькі, і вона всю себе віддавала їм.
Пройшов час, вона зустріла чоловіка, який повністю забезпечив її особистим простором для того, що привести себе до ладу. І вона цим скористалась. Тепер, які краса не тільки всередині, але й ззовні.”
Що ж історія дійсно змушує замислитись, про те, які у нас цінності в житті. Ми часто не справедливі до людей, котрі нас оточують. Вимагаємо забагато, а на заміну не віддаємо – нічого. Ми претендуємо на те, чому не відповідаємо.
Отже, завжди варто починати з себе. Ніколи не потрібно рівнятись на когось, і тим паче намагатись когось змінити. Потрібно бути кращою версією себе, бути добрими й віддавати це добро людям, які нас оточують.
