Ви знаєте, що в інтернеті є безліч смішних, 0бурливих історій про людей літнього віку. Ти ходиш на роботу, по вулиці, їздиш у транспорті, – всюди зустрінеш незвичайну бабульку чи дідуся. Іноді від них може настрій піднятися на весь день, але бувають випадки зворотного ефекту.
Нещодавно, я, як і кожних вихідних, відправилася за покупками до найближчого продуктового магазину. Набравши декілька пакетів та вже повертаючись додому, згадала, що повинна придбати ліки. У сусідній аптеці виявилася чимала черга людей, але діватися уже немає куди, – із важкими сумками далеко не зайдеш.
Через хв 10 я побачила позаду себе, через декілька чоловік, дівчину, напевно, уже на 7-8 місяці вагітності. Я розумію, що на такому терміні уже важко стояти на ногах, спина болить, поперек тягне і ще багато бонусів природи від очікування дитини. Сісти в аптеці немає де, – ні лавочки, ні крісел, ні диванчику. Вирішила, що пропущу її.
Переді мною було ще всього лиш 2 людей, тож і дівчині буде легше та і я можу ще почекати. Після того, як я це озвучила безпосередньо дівчині, відбулося щось зовсім неочікуване: жінка, яка стояла перед дівчиною, надто обурилася таким перебігом подій.
Жінці було, на вигляд, років 50-60, здається, не такий уже і старий вік. На мої аргументи, що дівчині важко стояти вагітній, пані лише підвищувала голос:
– І що, всі ми народжували, і ніхто не дозволяв собі лізти поза чергою. Жінки на 9 місяці на роботу ходили, працювали, цілий день на ногах стояли!
Я мовчки взяла пакети та стала на попереднє місце вагітної дівчини, – позаду обурливої пані. Виходить, ми просто помінялися місцями. Дівчина щиро подякувала і подальші декілька хвилин ми продовжили стояти в тиші.
А я до тепер не можу зрозуміти: невже так важко увійти в положення іншої людини, або спокійно озвучити причину свого невдоволення?
