Я сама ростила донечку і не хотіла, щоб вона повторила мої помилки

Ми з донькою жили в маленькому містечку. Мій чоловік покинув мене ще задовго до її народження. Він не хотів брати на себе відповідальність і ставати батьком, тому коли дізнався, що я в цікавому становищі одразу втік закордон на заробітки. Ні слуху, ні духу не залишилось після нього.

Я працювала швачкою. Брала замовлення на ремонт одягу. Зарплатні не вистачало, тому жили скромно. Мої батьки відвернулись від мене, говорячи, що сама винна і вони не хочуть допомагати байстрютчці. Мене ображало таке відношення. Якщо знала де впадеш, то б постелила, як то кажуть. Я думала у нас з Василем кохання, а виявилось, він просто розважався.

Донька навчалась в школі, її звали Любов. Вона вчилась добре, проте настав час коли почалась проявлятися симпатія з боку хлопчиків. Я найбільше боялась цього періоду, адже не хотіла, щоб вона повторила мої помилки.

Але цього не можливо було уникнути. Любочку почав проводити додому однокласник. Вона ходила, наче задурманена. Як наслідок, дівчинка перестала вчитись, замість конспектів в її зошитах були намальовані серця з її іменем та іменем його юнака.

Я намагалась пояснити доньці, що зараз варто зосередитись на навчанні. Саме воно, дасть їй пропуск в життя без бідності. Вона завжди хотіла стати лікарем, коли гралась, то лікувала єдине іграшкове ведмежа, яке в неї було. Тому я вважала, що моє покликання, направляти її в правильне русло.

Одного дня Любочка прийшла до мене, щоб я відпустила її на вечірку до друзів. Мені було відомо чим займаються підлітки в цьому віці. Вони відчувають вседозволеність та не бачать різницю між хорошим і поганим. Але реакція доньки на відмову, була надто різкою. Дівчинка почала кричати на мене.

-Ти не розумієш, туди підуть всі. Якщо мене не відпустиш, то всі однокласники будуть сміятись з мене.

-Доню, але це тобі не потрібно.

-Але там буде Женя. Ми зустрічаємось і любимо один одного.

-Любочко, коли я була в твоєму віці то думала так само. Але як бачиш, ми з тобою залишились одні. Хлопці в цьому віці думають, лиш про одне.

-Ти не права. Якби не ти, то тато б був з нами.

Мене образили слова доньки, тому що я не була винна в безвідповідальності цього чоловіка. В пориві злості, сказала, якщо вона вважає себе такою розумною, то хай іде де забажає.

В цю ніч я не могла спати. Чекала коли прийде донька і надіялась, що вона не натворить дурниць. Але ще до півночі почула, як відкриваються вхідні двері і тихі схлипування. Мені стало страшно, чи не заподіяли їй чогось поганого.

Виявилось, що на вечірці яка була присвячена дню народженню однокласниці було багато гостей. Хлопчик, який проводив Любочку додому запросив іншу дівчинку на танець. А коли вона хотіла спитати, що відбувається, то він сказав що це не її справа. Цей хлопчина розбив серце Любочці, але краще таким чином, ніж так як в випадку її матері.

Через пару років я стояла на посвяті першокурсників. Моя донечка добилась того, чого ми так бажали. Я щаслива, що вона не повторила мою долю.

Оцініть статтю
Я сама ростила донечку і не хотіла, щоб вона повторила мої помилки