Я просто в шоці! Все наше подружнє життя мій чоловік мене обманював! Тепер не знаю, чи можна повернути втрачену довіру.
Нещодавно ми справили нашу річницю весілля – 5 років. Всі ці роки наші фінанси діляться порівну. Тобто всі продукти, сімейні потреби, а головне орендовану квартиру та комунальні послуги оплачуємо навпіл, оскільки обидва працюємо. Природно у нас заведено, що чоловік повністю забезпечує сім’ю, але у нас ось так склалося все по-іншому. Варто зазначити, що ми сім’я забезпечена, добре заробляємо. Тому я часто підіймала тему купівля власного житла, а Сергій все переводив розмову в інше русло, мовляв, краще накопичити на дійсно велику, або поки побудемо із можливістю завжди змінити місце проживання.
Коли познайомилися, Сергій уже проживав у цій оселі, а я просто переїхала до нього після розпису, адже до того ми жили окремо. Чесно кажучи, я ніколи не звертаю увагу на якісь дрібниці, наприклад, чому ні разу за весь цей час до нас не приходила і не телефонувала власниця квартири. Ні, одного разу я все ж щось запідозрила, але чоловік відмахнувся, сказавши, що вона живе закордоном і він лише сплачує комуналку та переказує їй кошти щомісяця. Ну правдоподібно, погодьтеся.
Якось під час дружньої вечірки, один знайомий в розмові проговорився, мовляв, як Сергію пощастило, що його батьки подарували йому цю квартиру на повноліття, тепер немає проблем із житлом. Я вдала, що не розчула, тоді той повторив все знову. Ось так і спливла правда. Весь цей час ми жили у його власній оселі, а я кожного місяця віддавала зі своєї заробітної плати суму на плату за квартиру!!! У власної дружини брав гроші за своє житло! Тоді на цьому вся вечірка і закінчилася, завдяки нашій з Сергієм суперечці. Я була готова у ту ж мить зібрати речі та подати на розлучення за такий обман протягом років.
За підсумками розмови, я дізналася, що таким чином чоловік хотів збирати «подушку безпеки», тому щомісяця відкладав на рахунок у банку суму еквівалентну оренді квартири, мовляв, по-іншому ми не змогли накопичити, через марнотратство! Мене дуже образило, що я-то нічого не знала, мабуть, мені не довіряли, від слова зовсім.
Далі не знаю, що робити, довіра зовсім до нього відтоді пропала. Хто знає, які це підводні камені є у нашій сім’ю, скільки всього я ще не знаю?! Ми дуже кохали один одного, ми були, як мені здавалося, міцною родиною але, що тепер робити з довірою, розлучатися?
