Мені нещодавно виповнилося 37 років, а я до тепер не одружений і ніколи не мав дійсно серйозних стосунків. Всі мої друзі, ровесники давно створили сімейне вогнище, народили дітей та щасливо живуть, а мені от ніяк не пощастить. Ну от як можна знову почати вірити у кохання, якщо одного разу твоє серце розбили ущент? Хочу розказати вам про це детальніше.
Три роки тому я познайомився із чудовою дівчиною, на ім’я Мирослава. На той момент моя робота полягала у тому, щоб допомагати людям у виборі престижного автомобіля у відомому салоні міста. Потім мене підвищили до директора, де заробітна плата була чимала, тож я зміг собі дозволити придбати власну машину, а пізніше і квартиру. У той час я її і зустрів.
Здається, все почало налагоджуватись. Мирослава, після першого ж місяця романтичних стосунків, почала самостійно натякати на те, що вже пора одружуватись і почати жити разом, адже ми не діти, мені 34 роки, Мирославі – 30. Я без зайвих думок одразу зробив їй пропозицію, і вона переїхала до мене, але от із заявою до РАЦСу вона вирішила не поспішати.
Вже бува, почав готуватися до весілля, та от трапилося неочікуване. Компанія, у які я працював, не змогла пережити великого напливу конкурентів та збанкрутіла і, звичайно, у мене більше не було роботи. Не зрозуміло чому, але настали важкі часи, роботу все не міг знайти, хоч досвіду хоч відбавляй. Вся надія була на Мирославу.
А вона змінилася. Ми стали частіше сперечатися, їй не подобалося, що у мене більше немає такого великого фінансового доходу. Лише через три тижні кохана повідомила: або я покращую фінансове становище, або вона йде від мене. І я ще хотів пообіцяти цій людині жити у горі та радості??
Чесно кажучи, таке приниження пережити важко, тож наступного дня всі її речі були зібрані. До слова, я її не проганяв, це було цілком і повністю її самостійне рішення. Мирослава довго не сумувала, приблизно через тиждень, а може і того менше, мені розказали наші спільні знайомі, що тепер вона крутить роман із власником мережі кав’ярень. А дівчина не промах! Швидко змогла знайти мені заміну, скоріш за все, зовсім навіть не кохала мене.
Незабаром у мене з’явилася не менш успішна робота, дохід різко піднявся, але кохати мені більше не вдається. Здається, нібито всім потрібні лише гроші. Можливо, 20-річним все ж романтика була пріоритетом, але не тепер. Що робити і як відновити давно забуте відчуття всередині, – не знаю.
