Мій тато якось сказав, що віддасть мені своє авто. Хоча це не зовсім так, бо я оплачував його кожного місяця. За 7 років я приблизно оплатив половину повної суми. Батько написав дарчу на мене, про що я не знав.
Потрібно було оплачувати 15 років за нашою з ним домовленістю. Ми не укладали договір письмово, але батько завжди вчив мене змалечку виконувати усе, що пообіцяв. Мені було б соромно не стримати свого слова як чоловік та син.
Тато отримував фінансову соціальну допомогу через свою інвалigнicть. Усі фінанси, які я йому виплачував я не контролював. Він міг витратити як заманеться, але зазвичай він усе витрачав на брата з мамою, купуючи їм хороші подарунки, робив якісні ремонти та на їхні потреби.
Мені було байдуже на це. Через деякий час він помер. Брат був обуреним обіцяним залишком грошей, який я мав виплатити за наступні роки. Він вимагав, щоб я виплачував це йому. Його напористість мене лякала. Він міг зателефонувати моїй дружині та начальнику з роботи, щоб вимагати борг.
Одного разу у нас була сильна перепалка, де я грубо відмовив платити й натомість у відповідь брат пустив про мене плітки, ніби я вимагав у батька авто, маніпулював та чекав можливості, щоб вкpacти собі. Мама була на моєму боці та захистила моє право на машину.
Дивно те, що Іван не міг фактично ніяк отримати нерухомість батька, але він мав й поїздки, ремонти, лікування, нові меблі та інструменти за кошти, які я виплачував татові.
Але ж ні, його турбував лише спадок, якого сам не отримав. Я завжди бігав та допомагав батькові, особливо останні роки, коли йому було тяжко і потрібно було часто доглядати за ним та допомагати з лікуванням. Я жертвував своїм відпочинком заради нього, а брат навіть і не навідувався, лише постійно просив гроші.
Іван не залишив це у спокій наступним його кроком було – атакувати через родичів, які дзвонили та казали мені вибачитись перед братом й поділити суму від продажу авто.
Я вважаю, що я маю повне право на цю машину, бо я майже виплатив усю суму, часто допомагає з ремонтом, особливо коли татові було зле останніми разами. Та ще й бігав біля нього, доглядав та виконував його доручення замість нього, а зараз мене звинувачують у крадіжці у рідного батька після cмepті.
Я вирішив продати авто та купити інше, яке буде зареєстроване на мене остаточно. Мені набридли ці дитячі істерики за спадок. Я впевнений, що це належить мені й ділитися з ображеними на увесь світ я не збираюсь терпіти ці знущання наді мною та моєю сім’єю.
