Після того, як ми з моєю коханою одружилися, батьки одразу ж купили нам трикімнатну квартиру. Вони твердо вважали (та й ми в цьому з ними повністю згодні), що в окремій молодій родині має бути все своє і жити вони повинні якомога далі від батьків.
Нам дуже пощастило, у наших із дружиною родичів гроші на окреме житло було відкладено заздалегідь, але навіть якби грошей не було, ми все одно винаймали б окрему квартиру. Нехай маленьку, нехай з мінімумом меблів і без побутової техніки, зате свою, без нагляду «дорослих». Інакше в чому сенс окремої сім’ї, якщо продовжуєш жити коштом батьків, сидячи у них на шиї?
На практиці все виявилося не так райдужно. Сучасні дівчата (і моя дружина не виняток) не дуже горять бажанням вести домашнє господарство, а найчастіше, навіть, просто не вміють нічого робити по господарству. І якщо в період романтичних залицянь це все не впадало у вічі, тому що завжди можна було повечеряти вдома, повернувшись із побачення в старанно прибрану батьківську квартиру, то у разі окремого проживання не було такого. Якщо самі нічого не приготували, якщо полінувалися вимити посуд і протерти пил, значить, сидітимемо голодні у брудній квартирі.
Спочатку це не так, щоб сильно мене засмучувало. Ми грали у дорослі стосунки, були максимально терплячі та толерантні один до одного, легко вибачали вади один одному. Але поступово почали накопичуватися втома і роздратування, ми стали все частіше лаятися і з’ясовувати стосунки без крайньої потреби.
Почалися сварки через сімейний бюджет, оскільки більша його частина йшла на оплату рахунків з кафе, ресторанів та доставки їжі додому. У квартирі було брудно, погано пахло, одяг прався не якісно і часто бувало так, що надіти на роботу просто нічого не має. Яка тут романтика, коли бігаєш із праскою, як ошалений, запізнюючись на роботу, а в холодильнику порожньо вже котрий день…
Я, як і більшість чоловіків, вважав, що дружина перебільшує свою роботу по дому, але робити її сам теж не поспішав, навіть допомагати не хотів. Я ж цілий день на роботі, а щоб прибратися багато сил їй не треба.
Дружині, своєю чергою, набридли часті сварки та мої звинувачення, що вона вічно нічого не встигає, а якщо прибирання, то що ми не маємо часу на те, щоб піти разом погуляти чи подивитися фільм.
На щастя, ми знайшли сили сісти і спокійно про все поговорити. Виписавши на листочку всі претензії один до одного, ми виявили, що практично всі вони – суто побутові: прибирання, приготування, прасування, сміття, походи за продуктами… Замість взаємних образ та перекладання відповідальності один на одного ми спокійно обговорили всі проблеми, які ми маємо та чесно розподілили домашні обов’язки.
Це насправді не так складно, як здається, головне – формалізувати всі процеси і не забувати про дрібниці, в яких, як відомо, і криється диявол. Так, якщо ви полінувалися з’ясувати, чий обов’язок мити дзеркала, вікна чи холодильник, то будьте певні, що рано чи пізно ця проблема виллється у скандал із взаємними звинуваченнями.
Оскільки ж прибиранням займатися нікому з нас не подобається і не вистачає на це часу, ми вирішили доручити цю роботу професіоналам. Гроші невеликі, та й не варто воно того, щоб лаятися через пил на антресолях, брудні підлоги та зів’ялі квіти на підвіконнях. Краще трохи більше попрацювати, заробивши гроші в цікавій тобі сфері, ніж робити ненависну роботу, стиснувши зуби або тим більше відкладаючи проблему тиждень за тижнем (як було в нас раніше, що призводило до великих скандалів).
Сьогодні за сучасних жінок (та й чоловіків) майже все робить побутова техніка. Пральна машина пере, їжу зараз теж готує мультиварка або мікрохвильова піч, навіть посуд не ми миємо, а посудомийна машина. Тому ми витратилися на і сучасну побутову техніку – робот-пилосос, мультиварка, парогенератор тощо.
Тепер у нас сварок практично немає. Готувати я люблю, виносити сміття та купувати продукти виявилося не так складно. Тим паче якщо робите це у двох. На дружині прання, прасування та інші дрібниці. Думаю, наш рецепт сімейного щастя знадобиться багатьом молодим сім’ям, які не розуміють, чому вони постійно сваряться. Користуйтесь нам не шкода!
