Ми прожили у подружньому житті разом із Ксенією понад 5 років. У нас родилося двоє прекрасних дітей: хлопчик і дівчинка. Однак роки йшли, а дружина так і не подорослішала. Вона зовсім не доглядає за домом, не працювала, навіть за дітьми не могла адекватно вслідкувати. Відповідальності жодної! Багато сварок та скандалів було з цієї причини, але руйнувати сім’ю не хотілося, все ж кохав її.
Після чергової гулянки дружини з подругою, про які, до речі, вона ніколи мене не повідомляла наперед, Ксенія сказала, що хоче пожити окремо, їй потрібна свобода, а я, начебто, її сковую! 30-річна жінка, котра вийшла заміж і народила двох дітей, раптом захотіла волі! Головне, не розумію у чому проблема: я ніколи її не стримував, лиш просив бути більш організованою та відповідальною, адже від неї залежить життя наших маленьких. Я ж не можу 24/7 дивитися, чи все з ними в порядку.
Вислухавши її думку, я прийняв рішення, що відпускаю Ксенію, однак дітей їй не віддам. Я сказав їй, що діти залишаються зі мною, а вона буде зобов’язана платити аліменти і зможе тоді забирати їх на вихідні. Ну а що? Мати також повинна забезпечувати! Після чого зібрав її речі та віддав валізу: нехай переїжджає до своїх батьків.
Довелося навчитися заплітати косички доньці, вона це дуже любить, і це, знаєте, зовсім не просто, насправді. У ролі самотнього батька відчуваю себе прекрасно. Можливо, скоро зможу влаштувати заново особисте життя.
