З 16 років я почала заробляти сама, адже хотіла чимшвидше стати незалежною від батьків. Робота була різна: офіціантка, бариста, продавець та касир. Потім батьки подарували мені фотоапарат і я почала навчатися цього мистецтва.
Зараз мені 21 і я професійний фотограф. Займаюся студійним та предметним зніманням, знімаю весілля і різноманітні урочисті події. Мій щомісячний дохід уже, можна впевнено сказати, досяг високого рівня. Тож я вирішила нарешті дозволити собі дорогу покупку і придбала свою першу машину.
Чесно кажучи, про неї знали лише мої батьки та найкращі друзі, адже я розуміла, що можу стати безплатним таксі для всіх: відвезти-привезти. А за бензин і амортизацію автомобіля то ніхто платити не хоче. Та все сталося саме так, як я боялася.
Одного прекрасного дня, моя мати попросила мене терміново доставити медикаменти одній нашій родичці. Звичайно я, не подумавши, взяла машину і поїхала. Приїхавши до тітки, я залишила автомобіль під вікнами її квартири. Мило провівши у неї час, я подалася додому.
Нічого не підозрюючи повернулася додому, де матір сказала, що дзвонила тітка і питала, чому вона не розказувала про моє нове придбання. Я дуже здивувалася, тобто моя мама повинна була обдзвонити всіх та похвалитися, але головне, для чого?
Ось тоді почалися нескінченні дзвінки від тітки, її чоловіка та дітей, з проханням приїхати та відвезти їх на дачу, або привезти їм мішок картоплі з ринку. Найбільше мені ще сподобалося, коли двоюрідна сестра попросила дати їй машину на вихідні, оскільки вона хоче з подругами покататися містом.
Звичайно, я всім відмовила, але зараз вони ображені, адже моя невдячність і скупість їм не сподобалася. Ну і нехай, без їхніх дзвінків навіть спокійніше.
