Кілька днів тому я дізналася те, що змінило моє життя на 180 градусів. І процес змін ще навіть не завершився. Мій тато, мабуть, нас не любить, якщо у нього є друга сім’я! Як розповісти мамі? І чи варто? Як дивитися їй в очі, знаючи правду?
З маминих розповідей я знаю, що вони познайомилися, коли батьку було за 30. Мамі було десь 28 і, за її словами, вони обоє вже були готові до сім’ї та дітей. Родину започаткували швидко. Продали дачу, що мама отримала у спадок, ще трохи позичили у родичів і купили квартиру. Згодом у них з’явився первісток Микитка, а через 3 роки – я. Мама покинула роботу (працювала до Микитки в школі вчителем історії) і пішла в другу декретну відпустку одразу після першої. Весь сімейний добробут, звісно, ліг на татові плечі.
Дитинство у мене було щасливе! Я б знову з радістю туди повернулася. Та й мама завжди виглядала щасливою. Навіть у складні періоди її оптимізм нікуди не зникав. Трохи стерли усмішку з її обличчя проблеми зі здоров’ям, але вона навчилася з цим жити і ми теж.
Мати шукала втіху в материнстві в створенні сімейного благополуччя. Завжди на столі була запашна трапеза з кількох страв, одяг завжди був випраний і в домі було чисто.
Одного дня мені зателефонував незнайомий номер. Сказали мені приблизно наступне. Мовляв якась жінка знає, що у моєї мами проблеми з серцем і тому хоче спочатку поговорити зі мною. Начебто я повинна буду підготувати матір до якихось змін і, що так, як раніше, уже не буде.
Мені було цікаво, але ще більше я злякалася. Невідомість спалювала моє нутро і на наступний день я передзвонила і призначила зустріч неподалік поліцейського відділку. Ця жінка і те, що вона хотіла принести в мою сім’ю, мене лякали.
Коли я зайшла в кафе, то одразу зрозуміла, хто та жінка, що мені телефонувала, можна сказати, з погрозою. І вона мене звідкись впізнала, привіталася, запропонувала сісти і почала свою розповідь.
Сказала, що хоче лише добра для наших сімей і, що це буде єдине правильне рішення все вирішити по-жіночому і мудро. Як виявилося, вона знайома з моїм татом з тих давніх пір, коли тато ще не знав мами. Вони зустрічалися, але потім щось пішло не так і вони розлучилися. Швидше за все, саме тоді і відбулося знайомство тата з мамою і їхній швидкий шлюб. Народився мій брат і…тато повернувся до неї. За її історією, тато вже не хотів жити з мамою і обіцяв цій жінці маму покинути, але так сталося, що мама завагітніла вдруге і тато просто не зміг. Мовляв, йому було шкода дітей, бо як би мама двом дітям дала раду, як у неї з’явилися проблеми зі здоров’ям. Більше того, у цієї жінки через 5 років після мого народження народився син. І йому дуже не вистачає батька. Вони зустрічаються, коли для нас батько начебто їде у відрядження.
Я не вірила своїм вухам! Ця жінка, яка так не схожа на мою матір, каже мені, що мій тато її любить теж. І що їхній дитині теж потрібен тато, я ж, мовляв, доросліша, обійдусь.
Ця жінка запропонувала вирішити все по-жіночому, мирно. Так би мовити не втягувати у все це чоловіка. Вона запропонувала віддати їм тата! Стільки років він жив з нами і дарував нам з братом свою любов, тепер черга її сина отримати те, що його по праву народження. Оскільки моя матір хвора, на її думку, краще буде, якщо я, знаючи тепер усе, зможу її підготувати до почутого. І, звичайно, допоможу прийняти правильне рішення.
У неї задзвонив телефон і вона поспіхом почала збиратися геть. Я навіть не зупиняла. Варто було захистити тата, розпитати подробиці, які видали б її брехню. Але у мене нарешті склався пазлик усього мого життя. Я була збентежена і шокована. Я хотіла, щоб вона уже нарешті пішла.
Переді мною стоїть непросте рішення. Розповісти усе матері і розбити своїми ж словами такий, як я думала, щасливий шлюб. Не дозволити батьку більш обманювати її. Чи залишити все так, як є? Чи вимагати у батька покинути цю чужу жінку? А може родичатися з моїм новоспеченим братиком?
Ні один із шляхів мені не подобається. Кожен з них є болючим. І як би я не хотіла нічого не змінювати, так, як раніше, уже не буде.
Що ж мені робити?
