Цей неординарний випадок трапився в нашому селі влітку три роки тому. Жили у нас з самого малечку два рідні брати, Олексій та Семен, двійнята. Зараз їм по 60 років. На теперішній час вони поводять себе так, ніби вони один з одним незнайомі, і тільки місцеві знають, що вони родичі.
Але ж все по порядку.
Росли хлопці завжди дружно, всюди були разом. Як то кажуть, і в горі, і в радості.
Непогано вчилися у нас, в сільській школі, потім вирішили переїхати в місто і будувати своє майбутнє там.
Всяке бувало в їхньому житті – вивчилися, працювали, були одружені. Згодом народили діточок.
Час спливав, життя потихеньку минало. Батьки померли і в спадок залишили братам два будинки, недалеко, за три хати один від одного.
Після того, як брати вийшли на пенсію, вони переїхали в село. С початку Семен, а згодом і Олексій підтягнувся. Семен живе з родиною, а ось Олексії самотній, дружина померла, а діти залишилися в місті і декілька разів на місяць провідували батька.
Олексій приємний чоловік. Веде господарство. Тримає кізочок. Так ось його коза, якось рано-вранці, коли йшла на пасовисько, повз хату Семена, з’їла якусь травку – муравку. Причому, не в дворі, не в городі, а за хвірткою.
Семен це побачив, він горлав так, ніби недор1зана свиня. Це було щось. Все село притихло. Такі скандали у нас велика рідкість, бо сваритися посеред вулиці не прийнято.
Олексій вибачався. Сварив кізочку. Дуже вихований чоловік.
Семен був невгамовний. І доки Олексій був на пасовиську, пішов до нього у садок, і увага, спиляв вишню.
Просто спиляв вишню, яка росла дуже багато років, та була дуже смачною. До речі, врожай з неї ділився на дві родини.
Звичайно Олексій потужив, але нічого не сказав.
Ось і все. Побили горщики вони в пух і прах, яка кішка між ними пробігла, це залишилося невідомо.
Не спілкуються і не розмовляють уже трохи більше трьох років.
Олексій, як і раніше, тримає кіз, почав виготовляти козиний сир, захопився цією справою. Посадив нову вишню.
Справи в нього почали йти вгору. За сиром та молоком до нього приїжджають навіть з найближчих сел та з міста.
Семен же принципово успіх брата ігнорує.
А ви коли-небудь сварилися з рідними через такі дрібниці? Чи може, ми багато чого не знаємо…
Адже коли будете судити про чуже життя, запам’ятайте одне, що бачите Ви те, що Вам дають побачити …
Але чи варто життя таких дріб’язків?
