Нещодано зустрів свого брата. Він виглядав якось дуже пригнічено і не мав настрою. А причиною всього стали його сусіди в будинку. У Миколи, так звали брата, є власна машина. От він і залишав її на припаркованому місці, де постійно залишає транспорт. Але одного разу просто приїхав і воно було зайняте, саме сусідкою, яка живе зі своєю донькою. Як і Ганна, так звали сусідку, так і її донька, Вероніка мали також свої автомобілі. От і припаркувалися обидві на місці мого брата. Він дуже обурювався з цього приводу, адже вже багато років там залишає машину, а тут на тобі взяли і просто “вкрали припарковане місце“. Одного разу Ганна вийшла зранку на вулицю і побачила розбите лобове скло у машині.
Так от жінка одразу подумала, що це зробив саме брат, оскільки крім нього не було кому. Вони весь час боролися за цю територію. Микола почав виправдовуватися і казати, що він ні в чому не винен, але це ще більше підсилило гнів сусідки. Вони почали сваритися і Ганна погрожувала брату, казала, що зробить також якусь недобру справу для нього. Коля не здавався, як то кажуть, вирішив звернутися в поліцію і розповісти про погрози ненормальної сусідки.
От і повертаючись звідти, ми з ним зустрілися. Він розповів мені, що дуже боїться і переживає за свою машину, адже довго і самостійно на неї заробляв. Вже пожалів, що звернувся у правоохоронні органи. Сам я надаю перевагу мирному спілкуванню із сусідами, бо в житті всяке буває. І думаю, що про цей випадок треба забути якомога швидше і жити дружньо. Пройшло трохи часу. Я вирішив подзвонити брату і спитатися чи все добре. Він на диво мав піднесений настрій і запросив мене в гості. Я вирішив піти і Микола розповів мені, що поліція все ж приїжджала, наказала сусідці не робити необдуманих вчинків і ділитися місцем для паркування. Сусідка Ганна просила вибачення у мого брата і тепер вони живуть у мирі, як добрі сусіди.
