Які ж негостинні господарі — до таких і навідуватись не хочеться

Цю історію пам’ятаю ще зі свого дитинства. Мої батьки товаришували з однією сім’єю. Подружились вони ще у шкільні роки, і так сталось, що досі їхня дружба триває. Проте мені їхнє товаришування не дуже до вподоби. Я досі пам’ятаю, як разом із мамою ходив до тітки Марії та дядька Олексія (так звали друзів батьків).

Вони живуть дуже близько до нас — майже через три хати, тому постійно якісь свята ми проводимо разом — або ж у них вдома, або у нас. У Марії та Олексія двоє дітей — одна тоді тільки-но вийшла заміж, а менший — Олег, був моїм товаришем, разом ходили на секцію з баскетболу, але річ зараз зовсім не про те.

Мені дуже запам’ятались ті часи, коли батьки проводили вдома вечірки — все було дуже гостинно, мама старалась, аби всі гості були задоволені. Стіл ломився від смачних страв, батько ж відповідав за атмосферу в домі — постійно жартував і розповідав цікаві історії. Час тоді летів із шаленою швидкістю, я дуже не хотів, щоб свято закінчувалось.

Але до тітки Марії та дядька Олексія в гості я ходити зовсім не хотів. Пам’ятаю, як ми ходили зі своїми стравами — тому що тітка Марія готувала не дуже смачно, а голодними ми залишатись не хотіли. Мама, звісно ж, не розповідала всієї правди тітці, аби її не образити, а казала, що це лише добрий жест, приходити з чимось смачненьким. Крім їжі ми приносили також напої — тому що, як казав дядько Олексій – “завжди забуваюсь це купити”.

З цим усім можна було змиритись, проте коли починали натякати, що нам вже час, то це було зовсім негостинно! Тітка Марія перед нами починала прибирати, аби дати нам зрозуміти, щоб вже йшли до дому.

Чому ж у нас тітка Марія сиділа доти, доки не з’їсть всі страви на столі? Їй було тоді все одно на час, головне аби порозважатись “на шару”.

В цій ситуації найбільше не розумів своїх батьків — чому ті продовжували гостювати у них? Невже вони не можуть знайти собі інших друзів — тоді залишалось для мене це лише здогадкою.

Проте минули роки, і все стало на свої місця — батьки перестали товаришувати з тіткою Марією і дядьком Олексієм, досі дивуюсь, чому вони не зробили цього раніше?

 

Оцініть статтю
Які ж негостинні господарі — до таких і навідуватись не хочеться