В Маринку я закохався просто з першого погляду. От знаєте, буває так, коли дивишся на людину і розумієш, що хочеш з нею побудувати сім’ю. Так було і з цією дівчиною. Пропозицію вирішив зробити після двох місяців нашого знайомства.
Все було чудово в Марини, окрім одного — матір її була справжня зміюка. Мене Любов Микитівна незлюбила одразу. Вона вже намітила для донечки іншого кавалера, а тут я з’явився, та ще й руки її дочки прошу. Але з тестем все ж пощастило — чоловік хороший, вговорив тещу віддати за мене Маринку.
На весіллі я часто ловив на собі косий погляд тещі. Всі знали, що мене вона недолюблює…Микитівна навіть обговорювала за весільним столом мене, не встидаючись.
З Мариною винаймали двокімнатну квартиру. Жити зі своїми батьками я не хотів, а коли побачив тещу то зрозумів, що в Маринки жити також не варто. Я сподівався, що буду рідко бачитись з Микитівною, район вибрав якомога далі від її будинку, але не все так було, як я того хотів.
Теща майже кожного дня навідувалась до нас. Я постійно вислуховував її поради. Вона весь час мене критикувала та порівнювала з іншими чоловіками, які б могли бути потенційними кавалерами Маринки, якби не я! Мені таке відношення набридало. Якось не витримав і висловив усе тещі, погарячкував…
Дружині не подобалось, що ми так сваримось з її мамою. Вона часто на мене ображалась, а я навіть не розумів, як можу змінити щось…Можливо мені варто першому піти на перемир’я?
Так і зробив. Поговоривши з дружиною дізнався, що Микитівна давно мріє про кухонний комбайн. Грошей постійно на нього жаліє…От незабаром в неї ювілей, порадую тещу.
На святі було багато гостей, я впізнав тих родичів Маринки, які були у нас на весіллі. При всіх я перший виголосився промовити тост. Тещу така дія дуже здивувала, оскільки ми досі не розмовляли. Я щиро попросив вибачення, наговорив багато компліментів та побажань та вручив величезну коробку, в якій був той самий кухонний комбайн. Теща просто розтанула, а гості ахнули від здивування.
Як дійство вже закінчилось, а гості розходились по своїм домівкам то я почув розмову тещі з тестем:
— А й справді, зять у мене хороший. Дарма я його ображала…
