Замість малюка, жінка колихала дитячу ковдрочку

-“Дивних бабусю і дідуся ми мали, вони…”Цю фразу буде говорити кожен член нашої родини, адже історія про яку зараз піде мова, ще довго буде передаватись від батька до сина, й від матері до доньки.

Того літа, була неймовірна спека. Лише ближче до ночі в будинку стало прохолодно. Мої доньці було п’ять місяців.

Лікарі запропонували нам ходити на масаж. Того дня ми запросили до дому жінку, яка була спеціалістом і з хорошими відгуками. Моя донька була непосидюча, і постійно відповзала від жінки, однак вона її своїми вправними руками знову підтягала до себе й продовжувала масаж.

В цей період у моєї дитини почали різатись зуби, ми довго не могли вкласти її спати, вона постійно плакала. Ближче до півночі маля заснуло. Вже була глибока ніч, годинник показував першу ночі. Моя дружина стояла біля вікна і колихала доньку. Кожної ночі одне й теж саме.

-”Тепер твоя черга” – пошепки сказала дружина і штовхнула мене.

Майже годину я наспівував різні колискові, які придумував на ходу. Врешті-решт, донька заснула. А я не пам’ятаю, як підійшов до ліжка і впав намертво. Дружина, ще декілька разів підходила до дитини та колисала її.

Я прокинувся від дивного відчуття. Подивися на годинник: “Третя ночі, ні багато ні мало” – подумав я. Зазирнув до доньки, вона солодко спала. Хотів обійняти дружину, а її не було з протилежного боку нашого ліжка. Раптом, я розгледів жіночий силует в кінці кімнати.

Моя дружина сиділа кріслі-гойдалці, тримала в руках дитячу ковдру і наспівувала їй якусь колискову. Я думав мені це сниться, але в якусь мить я збагнув, що часті звички стають параноєю, ось це й сталось з моєю коханою. 

-”Даринко, що ти робиш?” – тихо я шепнув дружині на вухо, щоб не налякати її і не розбудити доньку.

-”А де дитина? Оце так, новини, цю історію будуть згадувати мені усі” – ледве відкривши очі, жінка поснувала до ліжка.

Ця ніч була довгою для нас. Дружина відключилась, а я все переймався, щоб не проспати дитячий плач. Тієї ночі, я кожної години вставав до доньки.

Минуло трохи часу, цю історію ми розповідали своїм друзям і рідним. Всі в один голос говорили, що коли з’являється дитина, таке властиво молодим батькам. Одного ранку, після майже безсонної ночі, коли здавалося, все відбувається як уві сні. Я прокинувся, а дружина до мене хитро посміхається.

-”Ти пам’ятаєш, що було під ранок?” – запитала дружина.

-”А що трапилось?” – ледве відкривши очі, промовив.

-”Під ранок, коли я змінювала підгузок дитині, то попросила тебе принести з ванної кімнати чистих рушників, коли ти їх підносив, то по дорозі заколисував, наче вони наша донька, і обережно поклав до колиски” – в усіх деталях розповіла вона.

-”Я тільки зараз згадав, що ходив до ванної, але що було далі, не пам’ятаю” – тоді я зрозумів, що режим автопілоту було активовано. 

Це тільки дві історії які ми пам’ятаємо і які спостерігали один за одним. Але, що могло б бути, якби наші нічні походеньки до дитини зняти на відеокамеру?!  Мабуть, було б весело переглядати, такі наші режими автопілоту, коли не завжди розумієш з просоння, дитину ти заколисуєш чи пусту дитячу ковдрочку.

 

 

Оцініть статтю
Замість малюка, жінка колихала дитячу ковдрочку