Мені було дев’ятнадцять, коли я зустріла Миколу. Навчалась тоді в університеті у Львові. Якось приїхала до батьків у село на Пасху. Додому приїздила я тоді не часто, не тягнуло зовсім до села, не було тут ніякої перспективи. Людей тут зовсім не стало — повиїжджали всі до Польщі на роботу. Мама з батьком теж там працювали колись, аж поки будинок не вистроїли, тепер вже й вдома залишились…Мене матір все життя привчала до науки, аби я майбутнє своє тут влаштувала, а не важкою працею і муками за кордоном гнула спину. Намагалась слухати батьків.
Але той чоловік мені все зіпсував. Річ йде про того самого Миколу…Зараз не розумію, чим він мені сподобався? Але закохалась я, немов дівчисько. Микола тоді працював закордоном, на Пасху також до дому приїхав…Цілий тиждень ми провели разом. Згодом він поїхав до Польщі, а я до Львова на навчання. Микола пообіцяв мені, що зробить пропозицію.
Мамі Микола ніколи не подобався, вона завжди говорила, що той не гідний її доньки…Виявляється, мої батьки знали його рідних. Вони були вороже настроєні проти цієї родини, тато розповів мені багато чого нехорошого…Але я їх не слухала, мій розум був затуманений коханням.
З Кольою ми спілкувались по відеозв’язку. Якось він приїхав до Львова. Для мене це було дуже неочікувано…В той день Микола зробив мені пропозицію. Я не могла встояти перед його чарами та одразу ж погодилась. Коханий запропонував поїхати разом до Польщі, назбирати грошей на весілля.
Батькам про свій від’їзд до Польщі не говорила, і дівчат з гуртожитку попросила не розповідати нікому, аби до рідних не дісталась ця новина. Подруги мене відмовляли, щоб я навчання закінчила хоча б, але я швидко зібрала речі й поїхала.
Все якось завертілось, що за весілля й думати не було коли. Микола знайшов швидко мені роботу. Через два місяці я все ж зателефонувала батькам і розповіла всю правду. Вони були розлючені, але змирились із моїм вибором — змінювати щось було занадто пізно. Коханий сказав, що весілля робити поки не будемо, краще грошей на будинок заробимо. Ну я і погодилась. Єдине, що мене тоді хвилювало, так це його колега по роботі — Наталя. Вона мені здалась дуже підозрілою…
Так в Польщі я пробула цілих два роки. З Миколою назбирали грошей на будинок. Як я сумувала за Батьківщиною…Нарешті, думала, ця каторга закінчилась, тепер буде нормальне життя. Хотіла діточок…Але Коля з цим не поспішав, просив ще зачекати…
Через три місяці після приїзду Микола подав на розлучення. Як виявилось, він просто мною скористався, аби отримати легше будинок, бо сам би він довго на нього збирав. Наталя та була його коханкою…Вони всі мене використовували!
Коля був моїм першим коханням, хіба ж могла тоді подумати, що він виявиться зрадником? Після розлучення і копієчки не отримала. От дурна, а ще дітей від нього хотіла…Шкода тільки моєї праці каторжної на чужині…Чому я не послухала батьків…
Зараз вирішила забути все те, як страшний сон. Мама з татом порадили відновити навчання в університеті. Через цього негідника я себе ледь не загубила…
