Одного разу зі мною трапилася nе дуже приємна ситуація, коли поверталася з роботи додому. Я працюю вчителем, інколи бувають такі дні, коли залишаюся ще після уроків в школі на різноманітні наради й щоб перевірити своїх голуб’ят, я так мило називаю, учнів, контрольні. А ще багато таких різних справ, які виконую поза робочим часом. Тоді було саме так. Крім того, що я вчитель математики ще являюся і класним керівником за сумісництвом, роботи якщо чесно вистачає вдосталь. Так от призначила збори для батьків свого класу, то був вечір, бо по- іншому ніяк не могла це зробити, кожен, як ви розумієте, зайнятий вдень і взагалі це була єдина нормальна пора, коли більшість мамочок і татусів погодилися прийти.
Провела зібрання, ми розв’язали всі проблеми класу і пора було повертатися додому. Купила квиток на автобус, я трохи далеко жила від робочого місця, треба приблизно сорок хвилин їхати. Придбала проїзний і чекала транспортний засіб. От він і під’їхав. Всі пасажири сіли, очікуючи відправлення. Тут заходить якась бабуся. Підходить до мене і просить, щоб я звільнила їй своє місце.
Подумала з чого б це. У квитку в кожного вказано своє місце, а вона мені давай казати:- Та я завжди тут сиджу, мені так зручно, давайте поміняймося. Чесно, я була настільки втомлена, що сваритися з цією жінкою не було сил, так добре примостилася, як то кажуть, і вирішила просто підійти до водія і нехай сам розбирається із цією пасажиркою. Він так і зробив, посадив усіх членів їзди по своїх місцях і ми вирушили в дорогу. Не знаю чи правильно вчинила, але інколи за своє треба й поборотися, з чого б це віддавати.
