Моя мати п0мерла, коли мені було 5 років, а окрім того, молодшій сестрі було всього лише 2. Батько вирішив, що не зможе сам забезпечити всім необхідним двох малих дітей та одразу одружився вдруге.
Мачуха непогано з нами ладнала, ми навіть з часом почали називати її мамою. Все було добре, поки батька не застала та ж участь, що і рідну матір. Нам з сестрою тоді було трохи більше 20-ти років. Здається, дорослі люди, проте сум і сльози довго не покидали нас. А тоді почався поділ майна.
Мачуха вирішила, що весь будинок належить лише їй, не зважаючи на батьківський заповіт. Сестра уже встигла вийти заміж, тож просто мовчки жила в оселі чоловіка і не хотіла вступати у суперечки, адже зовсім скоро у неї мала народитися дитина. Я її цілком розумію, сам вчинив би так само, якби мав можливість придбати інше житло.
У зв’язку із цим був змушений зібрати речі та орендувати малесеньку квартирку на окрайку міста, адже мачуха не давала жити у рідному домі. Постійно виставляла валізи за двері, кидала речі через вікно. Чесно кажучи, ніяк не вкладалося у голові, що цю жінку я колись любо називав мамою. Це так впливають на людину гроші та майно?
Всі спроби домовитися з нею зазнавали невдачі. Пропонував продати їй свою частку квартири, відмовитися від неї, якщо мачуха своєю чергою допоможе мені із придбанням іншого житла, ба навіть жити разом, що тут такого? Хіба їй не буде краще, якщо я буду поруч? Її здоров’я також з роками не стає міцнішим, скоро і допомога знадобиться.
На цей момент вона змінила всі замки та ігнорує повістки у суд. Наш поділ продовжується, аби не збрехати, уже понад 2 роки. За це час у мене народилася племінниця, а я знайшов своє кохання. От як же хочеться запросити дівчину у красивий дім, а не маленьке непорозуміння зі скриплячим паркетом.
Скаже, що потрібно працювати й заробити самому? – Намагаюся всіма силами, можливо, скоро візьму іпотеку, хоч все ще сподіваюся на розуміння жінки, яка замінила у свій час мені найріднішу людину – маму.