У Петра та Іванни троє дітей. Вони у шлюбі вже понад десять років. Живуть у квартирі, яка дісталася Петру від бабусі. А до сих пір мешкали у будинку батьків чоловіка. На даний час Петро є годувальником сім’ї, оскільки дружина сидить вдома з дітьми. Малята, щоправда, виросли вже, але ще не настільки, щоб сміло їх залишати і виходити на роботу. Коли з першою дитиною Іванні було дуже комфортно, то з трьома було вже зовсім по- іншому. У подружжя народилася двійня. А вагітність другу вони почали планувати, як тільки дізналися про те, що бабуся Петра подарує йому квартиру. От і можна тоді було сміло зачати дитину.
Тільки вони не знали ще, що народяться двійнята. Так от на рахунок вагітності, то мама Іванни віднеслася з негат1вом до цієї новини, а от свекруха була дуже рада за сина і невістку.
У Наталі Іванівни, так називалася теща Петра, з віком почалися пробл1ми зі здоров’ям, але думки про дачу і город її не покидали. От вона поки в доньки була одна дитина просила про допомогу. Іванна повинна була їхати зі своєю мамою на дачу, брати з собою сина, тягнути його по електричках і допомагати мамі у прополюванні грядок.
Але все це невдовзі закінчилося, коли народилися двійнята. Іванка просто фізично не встигала допомогти мамі на що вона почала ображ3тися. От і теща почала робити ск2ндали між подружжям. А все через те, що вона вважала, коли їй треба допомогти, то Петро повинен був сидіти з дітьми, а Іванна мала їхати з нею на дачу і допомагати. Одним словом в усьому звинуватила зятя, бо в нього не було часу просто на просто наглянути за малюками, в той час, коли дружина працювала на городі.
Нещодавно Наталія Іванівна зрозуміла, що сенсу боротися за те, щоб донька допомагала їй немає. Почала іншим способом створювати ск1ндали між зятем і донькою. Казала донечці:
– Ти подивися но, ти тут сидиш вдома з трьома дітьми, ледь- ледь справляєшся, а він там по курортах їздить. Справа в тому, що Петро мав часті відрядження, які теща називала саме курортами. Та він навіть у магазин не хоче тобі сходити, ти все повинна робити сама– казала мама Іванні. Хоча Петро, коли мав вільний час завжди ходив на прогулянку з малечею, а тепер цього не робить, бо всі слова, що говорила мама Іванні, вона почала наго6орювати чоловіку. І це нег5тивно вплинуло на нього.
Звичайно у сім’ї були присутні часті св4рки і скандали. Потім теща неодноразово ще намагалася втрутитися у стосунки подружжя і їй це з радістю вдавалося. Якось Іванна все ж поїхала допомагати мамі і залишила діток на чоловіка. Він, звичайно, впорався, але розумів, що має і також працювати. Це не його обов’язок сидіти в декреті. Все перетворилося в те, що сім’я просто почала відчувати фінансове п7діння. Петро все частіше няньчив дітей, а Іванна слухала свою маму. Він знав, що якось все це повинно закінчитися, не залишить він своїх дітей голо8ними.