З Георгієм я познайомилася ще бувши студенткою. Йому на той час було тридцять…Я ж закохалася у нього по самі вуха, навіть покинула навчання, але через декілька років пошкодувала про свій вибір.
Батьків у мене не було, виросла я в дитячому будинку. Свекруха стала для мене матір’ю, про яку я так довго мріяла. Наталія Миколаївна з добротою відносилася до мене, завжди підтримувала мене у всьому. Навіть коли у нас з чоловіком були сварки, то свекруха була на моїм боці…
Через пів року залицянь до мене Георгій зробив мені пропозицію, а ще через рік у нас народився синочок Андрійко. Як тільки у нашому житті з’явився син, то Георгій почав постійно зникати допізна на роботі…Бувало й таке, що він не ночував вдома…Нашим стосункам поступово приходив кінець, але коли я дізналася, що вагітна вдруге, то чоловік змінився. Він більше почав проводити часу вдома, гуляв і грався з Андрійком. Зараз я здогадуюся, що цьому посприяла не лише моя вагітність, а й розмова Наталі Миколаївни з Георгієм…
Так ми чоловіком прожили десять років, аж поки я не дізналася гірку правду для себе…Георгій зрадив мені з молодою коханкою. Вона, як і я колись, була студенткою…Ця страшна правда дуже вразила мене, я не знала, куди мені подітися…Йти було нікуди. Батьків не було, роботи також…Куди ж мене зараз візьмуть без освіти?!
Та, на щастя, в мене була свекруха, яка з радістю прийняла мене з дітьми до себе…Вона сама була вражена вчинком сина, намагалася поговорити з ним, але Георгій був впертий, і вже купував обручку для своєї нової пасії…
Як добре, що Наталя Миколаївна так мені допомогла. Вона сама наполягала на тому, щоб я зараз продовжила своє навчання. Через Георгія я не закінчила університет, хоча мені залишався всього рік. Поки я займалася навчанням, то свекруха в цей час сиділа з дітьми.
Георгій весь цей час не з’являвся у нашому житті. Він спілкувався лише зі своєю мамою, і був дуже невдоволений тим, що вона спілкується зі своєю колишньою невісткою…На аліменти я не подавала, проте Наталя Миколаївна вмовила мене все ж зробити це, адже так буде краще для дітей.
Згодом через деякий час я зустріла Миколу. Він був викладачем в університеті, в якому я продовжила навчання. Ми дуже добре спілкувались, а згодом почали ходити на побачення. Я закохалася в Миколу. Він був саме тим чоловіком, про якого пишуть у книгах. За ним я була як за кам’яною стіною. Миколу не злякало навіть те, що у мене вже були діти від першого шлюбу.
Разом із дітьми я переїхала до Миколи. Нарешті моє життя змінилося у кращу сторону. У всьому я завдячую своїй свекрусі, яка не кинула мене у біді й допомогла з усім. Дякую, Наталя Миколаївна…
