Було це років вісім тому, але згадувати цю історію буду ще дуже довго! Тоді син привів до мене гостю — свою майбутню наречену, знайомитись так би мовити. Зараз в сина інша дружина, про це і хочу розповісти.
Тоді Сашкові (так звали сина) було лише дев’ятнадцять. Ще зовсім юний хлопчина, про які тоді заручини взагалі міг думати? Але він в мене такий — романтик. Багато дівчат тоді за ним бігало, але до душі припала лише одна.
Марина (так звали пасію сина) виглядала зовсім не так, як я очікувала. Для сина такої дружини я б ніколи не побажала. В дівчини було проколоте все обличчя — купа пірсингу, татуювань. Підстрижена була як хлопчисько. Я навіть не думала, що у мого сина тоді був такий смак. Марині було тоді 20,але виглядала вона зовсім як підліток.
Коли син сказав, що зробив пропозицію Марині, і вони будуть жити разом — я ледь зі стільця не випала.
– Яке одруження? Ви ж зовсім ще молоді! Може університет закінчите спочатку? А потім і весілля зіграємо? – вмовляла я сина як могла.
– Мамо, я ж не буду покидати навчання, все ж можна поєднувати!
Ой, синочку, який ти в мене тоді був наївний. Марина мені не давала надію, що колись стане хорошою господинею і дружиною для мого сина. Ще тоді я зрозуміла, що вона за людина.
За весь час, коли Марина була у нас вдома — вона ніколи навіть не помила після себе посуд, але їла певно за трьох. Тоді я побоювалась, хоч би вона не була вагітною, бо ще більших сюрпризів я не перенесу!
Жили діти на зйомній квартирі. Я, звісно ж, могла запропонувати їм жити у мене, але я бачила, яка моя невістка ледачкувата, тому просто змовчала, коли вони з’їхали на квартиру. Весілля не грали — грошей не було, студенти ж ще! Діти зовсім! Просто розписались.
Після того, як син почав жити з Мариною, я побачила, як він змінився. Синочок був життєрадісним та повний амбіціями, а зараз — він зовсім розкис. Як виявилось, поєднувати навчання та роботу — було дуже складно, а я ж його попереджала!
Після навчання син працював на нічній зміні офіціантом у клубі, адже потрібно були платити за зйомну квартиру. Гроші я йому звісно ж давала, але забезпечувати його нову “родину” повністю не могла.
Марина ж — зовсім не мала ніякого сорому і совісті, коли мій син засинав на заняттях від втоми, то вона просто розважалась. З батьківської шиї вона пересіла на шию мого сина. Якось я їй порадила, що їй потрібно знайти роботу, то у відповідь почула лише крики. Син тоді заступився за свою дружиноньку, і я вирішила більше не лізти у їхнє життя.
Але довго таким стосунках не судилось бути. Одного дня син прийшов до мене зі своїми речами й сказав : “Мамо, ти мала рацію, Марина ледарка, вона не готова до подружнього життя!”. В мене тоді немов камінь з душі впав, ну не могла я дивитись, як мій син страждає поруч з цією дівкою.
Як ви зрозуміли, вони розлучились. Син знову повернувся до навчання, довелось багато чого наздоганяти, я його тоді у всьому підтримувала.
Через два роки він закінчив ВНЗ з відзнакою, знайшов хорошу роботу і нарешті зустрів достойну дівчину. Тепер я на всі сто відсотків була задоволена новою невісткою. Ця дівчина була повною протилежністю Марині — вона була вихована, ніжна, працьовита та чуйна, саме така, яку я і хотіла для свого синочка!
