Я познайомилася зі своїм чоловіком, коли мені було уже понад 30 років. Уже всі подруги були заміжні, окрім мене. Жила лише задля роботи, нічого більшого не мала. І тут зустріла високого, красивого чоловіка, на ім’я Михайло. На диво, я йому дуже сподобалася, як і він мені. Оскільки уже через місяць я була знайома з його батьками, то не мала сумніву, що все більш як серйозно. Просто так же матір’ю знайомити не будуть.
Зі своєю свекрухою я одразу знайшла спільну мову. Навіть під час сварок вона стає на мою сторону, а не на сторону Михайла, це так мило. Лише після весілля я дізналася, що Марія Павлівна сама підштовхнула свого сина до чим швидшого одруження, адже не сумнівалася, що я дівчинка хороша, і люблю Мішу. Так, що весілля ми уже зіграли після 3-х місяці знайомства.
Далі народилися діти. Першою була Полінка, уже через рік і Андрійко. Я відтоді не працюю. З декрету в декрет ходжу. Поки в садок нікого віддавати не хочу, я, адже все одно вдома сиджу. Маю можливість самостійно водити дітей на різноманітні розвиваючи гуртки, Полінка на танці ходить і на малювання, Андрійка віддала на плавання. Так що спілкування дітям вистачає. Вважаю, що мама я чудова.
Але ось, яка ситуація склалася. Після народження сина, я дуже набрала вагу. Під час знайомства із чоловіком я була мініатюрна дівчинка, важила лише 50 кілограмів. До того ж у спортзал ходила 2-3 рази в тиждень після роботи. А зараз коли? З двома то дітьми. Намагалася уже і вдома займатися, але то діти галасують, бігають, то відчуваю себе незручно. Ось і важу вже під 90.
Чоловік спочатку мене хом’яком жартома називав. Навіть говорив, я маю непоганий вигляд, коли така кругленька. Проте зараз йому уже не до жартів, видно, адже він почав відверто висловлювати своє незадоволення.
На минулих вихідних ми сіли снідати, я поклала собі в тарілку три оладки. Мій чоловік сказав, що мені пора втрачати зайву вагу і забрав дві, залишивши мені лише одну ! А потім ще й сказав: “Ти неохайна. Так що якщо я захочу бути з іншою жінкою, – це ти винна”.
Мені було дуже сумно від цього. Ні, я б звичайно рада в спортзал сходити, а ще красоту наводити, манікюр і педикюр зробити, різні там масажі. У косметолога теж давно не була. Маски сама роблю вдома. Але й де грошей на то все взяти?
Мені прикро. А ось як зрозуміти й пробачити чоловікові? Я знаю, як багато чоловіків підтримують своїх жінок, навіть подруги із таким живуть, ніхто їм не докоряє як мій. Напевно, не любить він мене…
