Цієї ночі Маринка зовсім не могла заснути. Завтра вирішиться її доля — чи дозволять Оксані та Михайлові забрати дівчинку з дитячого будинку. Марина всю ніч думала й уявляла своє майбутнє життя. Вона не знала, як це — мати родину…
Дівчині 12 років, і в сім місяців дівчинку підкинули до дитячого притулку…Що то за жінка, яка могла викинути маленьке дитя — ніхто не знав. Марина її ніколи не хотіла бачити. Тепер вона цілком налаштована на нову родину.
Михайло та Оксана пригледіли дівчинку вже досить давно, коли приходили всиновлювати маленького чотирьох річного Дмитрика. Марина тоді довго дивилась у вікно і спостерігала, як щасливий хлопчик тримається за руки з новою родиною, і хотіла так само…
І ось нарешті її мрія збудеться! Михайло пообіцяв Маринці, що забере її перед новорічними святами, щоб святкувати вже новою та великою родиною свято. Дівчинка була неймовірно щаслива такій новині. Але коли чоловік прийшов в дитячий будинок без своєї дружини, то Марина занервувала. “Щось тут не те…” – думала дівчинка.
Але Оксана просто захворіла, і не змогла прийти. Директорка дитячого будинку була досить впертою — вона не хотіла підписувати необхідні документи на опіку дівчинки без присутності обох членів родини (такими були правила).
– Та ви зрозумійте, моя дружина просто захворіла…Вона б обов’язково прийшла! – вмовляв жінку Михайло.
– Нічого не хочу чути, такі правила!
– Але ж я пообіцяв Марині, що заберу її перед святами…
Дівчина чула всю розмову поза дверима. Сльози вже підступали до її обличчя…Вона не хотіла залишатись у цьому місці ще довше. Тому вона без дозволу забігла до кабінету директорки й почала вмовляти вперту жінку.
– Ну будь ласочка, Тамара Петрівно! Дозвольте мені сьогодні поїхати з татом…Я дуже хочу провести свято з родиною…- дівчинка почала плакати.
– Ну годі, досить плакати, добре, я дозволю сьогодні поїхати тобі. Але Михайло(зверталась вона до нового батька дівчинки), Оксані все ж доведеться знову сюди приїхати.
– Ну звісно ж, все буде так я ви просите!
Маринине “тато” дуже розчулило чоловіка, він взяв дівчинку за руку і вони разом пішли до дому…
