Я хочу тримати дружину біля себе скільки мені заманеться, а потім можу і замінити її. Але так не вийшло вона зробила це першою. Я завжди казав всім, не хочеш залишитися покинутим, ну то йди сам від людини. Не жалій про це. Тато навчив мене такої життєвої мудрості. Вчив мене бути сильним перед жінками, не показувати свої слабості. Тоді жінка буде літати, як метелик біля тебе, образно говорив батько. Я пройшов багато випробувань, зустрічаючись з різними жінками. Робив все, як казав батько, і жінки старалися любити мене, бігати біля мене і робити все так, як хотів я. І все для того, щоб моє життя ставало ще яскравішим і комфортнішим.
Перший шлюб у мене був дуже рано. Я одружився у дев’ятнадцять років. Все було чудово, і дружина трапилася розумна, і доглядала мене, голубила. Але з часом я зрозумів, що щось не так у наших відносинах і пішов від неї. Софія, так називалася моя дружина, вже колишня, хотіла, щоб я віддавав їй все те, що вона мені віддає. І почала проявляти неабияку любов до грошей. Згодом я побачив, як вона перестала за собою доглядати і стала якоюсь злою, тому й вирішив піти.
Трохи часу після розлучення, я зустрічався з різними жінками і почав вести активне холостяцьке життя. Я нічого не міг вдіяти із своєю красивою зовнішністю, жінки самі, як то кажуть липнули до мене. Пройшло трохи часу і я зрозумів, що знову хочу сім’ю і почав задумуватися над тим, щоб покидати холостяцьке життя. І почати пошуки своєї другої половинки.
І тут я зустрів її. Цю прекрасну жінку. Вона мене зачепила як своєю привабливістю, так і розумом. Я працював у банку, от і Віра, так звали цю жінку, прийшла також влаштовуватися на роботу. Я полюбив її з першого дня нашого знайомства. Якось я запросив Віру до себе додому на вечерю. Вона виявилася дуже турботливою. Після вечері зробила мені масаж, як я і полюбляю. І залишилася на ніч у мене. На ранок я прокинувся, а на столі був смачний сніданок. Я дуже любив, коли про мене турбувалися. Згодом ми з’їхалися. Віра була такою турботливою, що прямо пилинки з мене здувала, як то кажуть. Я собі думав, нехай все йде, як і йде, а коли наступить час і вона мені набридне, то піду геть. Так як і зробив з першим шлюбом. Роки йшли, ми були разом, але мені почало набридати все це. Ця щоденна рутина, ці нічні приходи з роботи, щоб забезпечити себе і Віру. Згодом вона покинула роботу і не могла знайти собі нічого, тому я вимушений був заробляти сам. Вона вже перестала до мене так відноситися я колись, їсти я мав сам собі взяти до прикладу, вже не було подано, так як завжди.
Я був впевненим, що залишу Віру, але чомусь зробити цього не міг. Я настільки звик до неї, до її турботи, нехай вона вже не подавала мені під ніс обід, як то кажуть, але всеодно він ж був приготований нею. Я не міг довго переступити через свої принципи. Так і звик. Я почав ще більше хотіти жити у цьому комфорті і думав, що це саме та жінка з якою я проведу старість і народжу багато дітей. Я заспокоївся, нічого не хотів міняти і тут побачив, як моя Віра почала змінюватися. Кращою стала чи як. Почала займатися у спортзалі, змінила зачіску. Почала відвідувати часто салон краси і весь час десь затримуватися. Жінка почала якось дивно себе поводити. Я достатньо провів часу з жінками, щоб зрозуміти ситуацію, яка склалася. Але нічого не хотів питати у дружини і залишив усе як є. Працював собі, дружина весь час ходила красива. Десь я розумів, що не може вона так часто ходити в ці свої салони краси і не вірив цьому. Пройшло трохи часу, вона заявила мені про розлучення. Я не міг повірити. Віра сказала, що вона знайшла собі іншого чоловіка і у них любов з першого погляду. Я не усвідомлював, що вона мені це каже, адже ще донедавна думав, що можу крутити жінками як хочу. Захотів – покинув, захотів – залишився. А тут так не вийшло. І тепер я знаю, що таке в житті бумеранг.
