Все своє дитинство я провела у злиднях. Мені страшно навіть згадувати той час, але вже що є…Батько пиячив дуже, тому рано помер. А мама разом з ним пила, але прожила довше. Через алк0голь хворіла дуже, тому до смерт1 я за нею доглядала…
Як тільки закінчила школу одразу ж пішла працювати. Всі однокласники вступали в університет, або ж в коледж. А в мене про таке навіть не було часу думати — вдома лежала хвора матір. Грошей у нас не було…Брат навіть не думав працювати, як тільки з армії повернувся почав гуляти та випивати. За матір’ю доглядати не допомагав.
В такому жахітті я прожила два роки. Мами не стало, тепер мені було легше вже. Я знайшла іншу роботу і думала, що моє життя починає налагоджуватись. Трохи згодом я зустріла Сергія і закохалась в нього по самі вуха. В мене ще не було стосунків, Сергій був моїм першим чоловіком…Ми зустрічались майже два місяці й пізніше я дізналась, що завагітніла. Сергію такий сюрприз не сподобався, і він мене покинув…
Я повернулась знову в той дім. Брат продовжував випивати. Я попросила його допомогти мені, адже працювати довго я б не змогла через вагітність, але братові було начхати. Він лише поглузував з мене.
Я народила на восьмому місяці вагітності, через те що важко працювала і не берегла себе…На щастя дитинка народилась здоровою. Коли мене виписали я не знала, що робити далі. Грошей не було, працювати з дитиною я б не могла…
Знову попросила допомоги в брата, аби той позичив мені трохи грошей на перший час. На диво через тиждень після мого прохання він дав мені досить пристойну суму. Я не могла зрозуміти, де він взяв такі кошти…Якби ж я знала, як він їх отримав.
Брат таємно від мене взяв на мене кредит, він мав доступ до всіх документів…Тепер на мені ще й великий борг…Адже він віддав мені лише частину грошей, а іншу — пропиячив.
Я прибирала квартири та мила підлогу, в той час, коли дитина була вдома сама. На свій ризик я це робила, аби прогодувати своє дитя і виплатити борги. На щастя зустріла Миколу…Він мені дуже сподобався, як і я йому. Хоча навіть не могла зрозуміти, як така жінка як я, може подобатись чоловікам. Я була дуже втомлена та недоглянута на свій вік…
Миколу навіть не злякало те, що я мала дитину. Я розповіла йому про своє життя і проблеми, які мала…Микола хотів поговорити із братом, але я сказала, що то даремно. Коханий допоміг мені виплатити кредит, нарешті мої руки були розв’язані.
Я з донькою переїхала до Миколи. Життя налагодилось…Донечку віддали до садочка, а я знайшла нормальну роботу, в цьому мені й допоміг Микола…З братом більше не бачилася, та й не хотіла, скільки він мені проблем завдавав…
Якось у двері постукали. Було дуже пізно, Миколи ще не було вдома, я з донечкою чекали на нього, але коли відкрила двері то просто була шокована. На порозі стояв мій брат. Його зовсім не впізнала…Виглядав дуже погано. Брат розповів, що тяжко хворіє, і йому потрібні гроші. Він благав мене, аби я йому позичила, а він одразу ж віддасть. Я звісно ж не повірила йому…Хоч він і був найріднішою мені людиною, але його добре знала…
Братові відмовила, він мовчки пішов…Через тиждень дізналась, що його не стало…Зараз мучить совість, що я так зробила, до кінця свого життя буду винити себе…
