Мене завжди дивували люди, які не бачать далі свого носа, егоїстичні до глибини свої натури. Такою виявлялася моя найкраща подруга. Ми спілкувалися довгих 10 років, я й подумати не могла, що Оксана на таке здатна.
Одного дня мій мобільний зателефонував о 4 ранку. Я побачила, що дзвонила подруга. Одразу подумалося, що щось трапилося, чого б ще телефонувати о такі ранній порі? З іншого кінця зв’язку Оксана повідомила, що їй потрібна термінова допомога і щоб я приїжджала до неї негайно. Зрозуміло, що прийшлося одразу збиратися, викликати таксі та прямувати в сторону дому подруги.
Одним словом, у неї матір уже зовсім старенька, до того ж є маленька дитина. Вночі трапилося погіршення здоров’я у неньки, тож подруга терміново виїжджала до батьківського дому, а на мене залишила дитину. Я, звичайно, не заперечила (чоловіка в Оксани немає). Приїхавши о 5 ранку до неї, довелося вигуляти її собаку, потім зібрати дочку до дитячого садочка. Далі сама побігла на роботу. Відпросилася з неї швидше, оскільки дитячий заклад працює лише до обіду.
Забрала маленьку Іринку і зрозуміла, що так набігалася, навіть не поснідала і не пообідала. Заїхала у продуктовий магазин, накупила 2 пакети харчів, думала, зараз скористаюся кухнею Оксани й нагодую і себе, і дитину. Проте потім плани трохи змінилися. Згадавши про собаку, знову перш ніж стати до плити, вийшла з ним побігати декілька колів навколо дому. Повернувшись, побачила, що дома в Оксани вже сидів її брат разом із самою подругою та смачно поїдали продукти, які я завезла.
А тоді мені подякували за допомогу та вказали на двері, мовляв, вони всі дуже стомилися і хочуть побути на самоті та обговорити подальші дії стосовно матінки. Чесно кажучи, я дуже здивувалася. І це все? Навіть не запитали чи хочу пообідати! Хіба ж просто так мені б спливло на думку закупляти подрузі цілий холодильник? Вдячність її виглядала надто сухою та холодною, немовби я була зобов’язана увесь день провозитися з її дочкою та собакою.
Пройшов уже понад тиждень, а образа все ще сидить у мені. Не відповідаю ні на дзвінки, ні на повідомлення Оксани. «Ну як так?» – все крутиться у голові. Можливо, подруга сама була у такому стані, що не здогадалася спитати про моє самопочуття? Як думаєте? Напевно, я надто взяла все близько до серця.
