Іван та Марія декілька років очікували на зустріч із сином, який навіть не залишився на ніч у рідному домі

Іван разом зі своєю дружиною з самого ранку проснулися та поспішали до місцевого аеропорту, щоб зустріти свого сина, Андрія, який повинен був приїхати з Німеччини. Ще декілька років назад він відправився туди на заробітки, потім знайшов там дружину та залишився на постійне місце проживання.

Дружина дома підготувалася до зустрічі: наготувала цілий стіл, улюблені страви синочка не забула, прибрала все до блиску. До того ж до Івана з Марією повинні приїхати ще й невістка з онуками, – вони їх ніколи вживу ще не бачили, лише по відео дзвінку. Насправді все складалося так, ніби цього дня з літака ніхто не вийде та старенькі так і не дочекаються побачити рідних у власному домі, погратися з онуками та обійняти синочка, однак рівно о 12:00 Марія вже плакала від щастя в обіймах Андрія.

Сумки так ніхто і не розібрав. Син повідомив, що вони лише на один день, навіть на святкову вечерю наступного дня не залишаються, оскільки їм потрібно їхати у столицю до друзів, які їх давно запрошували. Там у друга Андрія народилася дитина, потрібно привітати із такою подією. Ви б бачили очі Івана у той момент. Це ж треба, декілька років очікувань і лише задля пари годин розмов, а так хотілося побільше дізнатися про невістку, онуків, їхнє закордонне життя. Марія ледь стримувала сльози.

Найприкріше те, що діти навіть не залишилися на ночівлю, а поїхали у готель, мовляв, там буде зручніше, аніж у маленькій хатинці за містом. Весь стіл, приготовлений дбайливими руками Марії нікому був не потрібний. Андрій сказав, що у літаку годували й він ситий, а його дружина з дітьми з’їли зовсім мало.

Після їхнього від’їзду батьки ще довго сумували. Скільки ще ж часу прийдеться чекати, аби знову побачити сина та обійняти рідних онуків. Вони вже думають, можливо, варто взяти квитки та приїхати до них у Німеччину, лише де взяти такі кошти й чи приймуть їх взагалі?

Оцініть статтю
Іван та Марія декілька років очікували на зустріч із сином, який навіть не залишився на ніч у рідному домі