Моя мама залишила нам квартиру і переїхала жити на дачу. Я нещодавно вийшла заміж за коханого чоловіка. Ми познайомилися зовсім випадково, він мене просто підвіз одного разу з роботи, так закрутилася наша історія кохання. Через рік відбулося весілля і от ні у мене, ні у чоловіка не було власного житла. Я жила з мамою, але добре знала, що це її квартира, тому претендувати на неї не хотіла і не могла. Через те ми з Миколою, так звали коханого, поселилися на знімній квартирі. Так жили три роки, поки я не завагітніла й у нас не народилася донечка. Мама розуміла, як це важко виховувати дитину і виплачувати оренду житла.
Чоловік працював один тому, що я була в декретній відпустці. Чесно, було дуже важко, іноді приходили такі моменти, що ледь вистачало дитині на памперси. Почалася пандемія, роботи не було. Одним словом ми це все витримали, але з важкістю. Якось я прийшла до своєї мамусі в гості, вона жила сама, батько давно помер, а старший брат переїхав жити в Америку. Ми розговорилися і вона запропонувала мені переїжджати на її квартиру. А сама переселятиметься на дачу. Моєї радості тоді не було меж. Це чудово, коли маєш свій куточок. Документи одразу ж оформила всі на мене і ми переїхали. Життя налагодилося. Дача у мами була велика, гарне подвір’я, підвал. Мій Микола займався ремонтом побутової техніки, тому коли щось не встигав відремонтувати, завжди приносив у квартиру. Мене це почало нервувати, тому я попросила маму, щоб вона дозволила частину техніки перемістити до неї в підвал. Так і сталося. Пройшло трохи часу і тут мені дзвонить матір і каже, що до неї переїжджає жити її рідний брат зі своїм сином.
Якщо чесно, то я була трохи шокована, бо ж наскільки я знаю брат мами, а мій дядько має своє житло і непогано заробляє. Щоправда, знаю що він нещодавно розлучився із своєю дружиною. Подумала може це посприяло такому переїзду до моєї мами. Я правильно думала, але не знала, що це настільки все серйозно. Виявилося, що дружина мого дядька просто все відсудила в нього при розлученні і машину, і будинок, і весь бізнес. Тому зараз вони з Анатолієм, так звали його сина, залишилися без нічого. Тепер я вже розумію чому вони поселяються у моєї мами. Мені спочатку було всеодно хто там на дачі ще живе, окрім матусі, але потім стало далеко небайдуже, коли саме стали пропадати наші речі з чоловіком. Це була та техніка, яку він зберігав у підвалі, щоб було більше місця у нашій квартирі. Якось Артур, так називався мій чоловік, поїхав забирати електричну бритву для гоління, бо мав завершити її ремонт і віддати клієнту. Але, як виявилося, він там її не знайшов. Ніхто не міг здогадатися куди вона могла зникнути. Добре, що в Артура трапився нормальний клієнт і він зміг відтермінувати замовлення на деякий час, поки не знайде цю річ. На наступний день мама попросила нас заїхати до неї, сказала, що назбирала свіжих овочів і фруктів з городу для внучки і хотіла пригостити.
Ми приїхали, а мама зі своїм братом і його сином саме вечеряли. І тут мій Артур помітив зарядне, яке було запхане в розетку від тієї електричної бритви, яка пропала. Він вирішив запитати чи може хтось взяв її. На що Анатолій, відповів що взяв її, бо не мав грошей на те, щоб купити собі станок для гоління. Навіщо він це зробив без дозволу, тим більше вона слабо працювала і потребувала ремонту. Невже вони стали з дядьком настільки бідними, що не мали грошей на елементарне. Одним словом, дядько вибачився переді мною й Артуром. Сказав, що син більше такого не зробить і запропонував чоловіку в якості компенсації поїхати на рибалку. А сина покарав і дуже строго. Я вже нарешті чекаю поки донечка виросте і ми зможемо купити приміщення для коханого, де він зможе складати всю техніку, бо поки ще не маємо можливості. Дитина маленька, а розходи дуже великі, та й ще і я не працюю.
