Я люблю солодощі, тому завжди купляю їх в магазинчику біля дому. Довгий час в ньому працювала наша сусідка тітка Галина. Вона завжди говорила яке печиво свіже, або яке смачніше.
Часто, з поміж інших вибирала саме цю крамничку. Проте потім звільнили знайому продавчиню. Власники замінили її на свою родичку. Вона сильно відрізнялась від попередньої жіночки. Інші люди також помітили ці зміни.
Нова продавець була грубою і конфліктною. Інколи вона не відволікалась від телефону, коли покупці звертались до неї. Або не додавала здачу, що обурювало людей, тому тепер всі тримали за звичку перераховувати гроші не відходячи, бо в іншому випадку нічого не можливо було доказати.
До найближчого супермаркету потрібно було пройти декілька вулиць, тому я вибирала магазинчик біля дому. Але один випадок змінив моє ставлення до нього.
Цього дня мені хотілось чогось незвичного. Зайшовши в магазинчик звернула увагу на корзинки з білковим кремом. Вони виглядали апетитно та були, наче з моїх дитячих спогадів. Колись мама купляла їх мені на вихідні, якщо я приносила зі школи гарні оцінки. Це була чудова винагорода і стимул отримати їх знову.
Спитавши, чи свіжі тістечка, попросила запакувати мені дві штуки. Жінка, як завжди з зверхнім поглядом сказала ціну. Не зважаючи, на міміку продавця нічого не могло зіпсувати мого настрою в цей день.
Прийшовши додому я увімкнула улюблений серіал і сіла на диван. Корзинки були саме такі, як очікувала. Пізніше прийшов час спати, проте спокійним сном це не можливо було назвати. Приблизно о другій ночі, проснулась від відчуття нудоти. Воно не стихало, в ці хвилини мені й на думку не спало, з чим пов’язати свій стан. Прийшлось викликати швидку. Вже на ранок лікуючий лікар, повідомив, що мені промили шлунок. А причина захворювання – гостре харчове отруєння. Вона також спитала, чи не їла я молочних продуктів, сирих яєць або кремових десертів.
Тоді мені все стало зрозуміло. Зловісні тістечка з білковим кремом викликали дані прояви. Я була зла, тому що точно впевнена в недобросовісному відношенні до продукції власників магазину. Тому ще в лікарні вирішила, що тільки мені стане краще, напишу заяву зі скаргами на крамничку біля дому.
Приїхавши додому я зрозуміла, що новини в нашому будинку поширюються швидше ніж сонячне світло. Сусідка бабуся Надя, спитала як моє самопочуття, коли моя нога ще не переступила поріг дому. Вона вже всім повідомила, що я отруїлась солодощами з магазинчику під домом.
Я не заперечувала, адже не хотіла, щоб постраждали ще й інші люди, або діти. З того часу мені не хотілось тістечок. Тепер за ласощами моя дорога була в бік супермаркету. Але не тільки змінилось місце, тепер вирішила втамовувати бажання солодкого іншими методами. Я почала купувати фрукти та горіхи. Так, признаюсь, смак не той і відчуття зовсім не ті. Проте це набагато корисніше.
А крамницю біля дому закрили, тому що люди перестали її відвідувати.