Ірина Вікторівна саме поверталась додому з садка, куди частенько відводила свою єдину онуку Марійку. І хоч жінці це давалось тяжко через постійні болі в ногах та сперечатись з невісткою вона не хотіла. Та постійно знаходила причини, щоб самій нікуди не йти – то вона йде на співбесіду, то у неї голова болить, то ще сто причин. Дівчина інколи залишалась вдома, але ні належного догляду, ні смачного обіду не отримувала – мати постійно була зайнята своїми справами, або ж спала до обіду.
Бабуся інколи забирала онуку до себе та сил на неї не було – дівчинка була жвава й потребувала багато уваги. Жінці просто не вистачало сил на неї – дитячий садок був справжнім рятівним кругом. Там дівчинка і розвивалась як належить і завжди була нагодована.
І цього ранку бабуся відвела онуку і дорогою додому вона зустріла дівчинку, років 12, яка гірко плакала. Спочатку жінка не хотіла втручатись, але їй стало дуже шкода дитини. Вона підійшла, щоб дізнатись чи потрібна їй допомога. Дівчинка зізналась, що мати послала її до магазину і дала грошей. Та коли Аліна, так звали дитину, вже стояла на касі магазину – помітила, що гроші випали з кишені. Зізнатись мамі вона не хотіла, адже мама постійно їй каже, то вона не надто зібрана і постійно літає в хмарах. Дівчинка не хотіла, щоб мама дізналась, що права – вона соромилась, що не дослуховується до слів мами й постійно потрапляє в халепу.
Ірина Вікторівна вирішила допомогти дитині – тим паче сума була не надто велика. Жінка пішла до магазину та купила пачку масла. Хоч дівчинка і соромилась взяти покупку та все ж не змогла відмовитись. Бабуся з дівчинкою ще трішки поговорили та розійшлись хто куди.
Жінка вже й забула про цю історію, аж поки за тиждень не зустріла Аліну знову. І тоді дівчинка вже не плакала. Вона стояла усміхнена й одразу ж пішла на зустріч жінці.
Як виявилось дівчинка вирішила віддячити Ірина Вікторівні й купила жінці велику коробку смачних цукерок. Знала – гроші жінка не візьме, а подякувати їй хотіла. Ці цукерки Аліна купила з відкладених грошей, які збирала на нову стильну куртку.
Спочатку Ірина не хотіла приймати нічого від неї та дівчинка наполягала і вже, навіть, почала ображатись. Вона налаштувала себе на те, що бабуся буде дуже рада через її вчинок. Тож жінці нічого не залишалось, як прийняти презент від нової знайомої. Вони ще трішки поспілкувались і Аліна побігла до дому, адже вони готувались зустрічати тата, який повертався додому зі служби.
Після цього випадку жінка зрозуміла, що добрі люди ще існують, які цінують та поважають чужі добрі справи. Аліна стала тому підтвердженням.
