Матір змушує мене називати вітчима батьком, а його дочку – сестрою

Моя матір розлучилася з батьком, коли мені було уже 11 років. Оскільки у мене були прекрасні стосунки з ним, ми продовжили бачитися щотижня та проводити разом час. Головне, що спочатку мама не заперечувала та ніяк цьому не перешкоджала.

Пройшло близько року, як у нашій сім’ї з’явився дядько Василь, новий залицяльник. У нього також є дочка від першого шлюбу, яка залишилася із ним. Ось тепер, після того як матір з ним розписалася, ми всі стали жити разом. Чесно вам скажу, мені це не дуже до вподоби.

Уже протягом декількох місяців у нас вдома відбуваються сварки та докори за те, що я не називаю дядька Василя татом, а дочку Марійку – сестрою. Ну от як я можу назвати його татом, якщо у мене є рідний, з яким я бачуся постійно, не розриваючи стосунки та будь-який зв’язок?

Мама також стала проти мене, вважає, що у нас ніколи не буде повноцінної сім’ї, допоки я не прийму нових її членів, як слід. Дійшло до того, що мені почали забороняти бачитися з рідним батьком, аби я по швидше його забула та привикла до Василя з Марійкою.

Подруга розказала, що якщо дитина досягла 10 річного віку, рішення про проживання реалізується також за її згодою, тобто дитина, може висловити свою думку, з ким проживати після розлучення батьків.

Зараз я чимшвидше хочу поговорити із рідним батьком, аби він оскаржив рішення суду, а я своєю чергою висловлю бажання проживати з ним. Як думаєте, у нас все вийде?

Оцініть статтю
Матір змушує мене називати вітчима батьком, а його дочку – сестрою