«Якщо твоя сім’я не багата, то багатство починається з тебе» – таку фразу я нещодавно прочитала на просторах інтернету і подумала, як сильно вона ж не підходить до мого життя. Можливо не пощастило, а, можливо, моїх старань було недостатньо, але зараз я заробляю так, що ледве вистачає прогодуватися.
Мені уже 22 роки, а я зовсім не реалізувалася. Хочете сказати, що у мене ще все попереду? – Воно то так, але дуже важко бачити, як молодша сестра, якій лише 19, уже має власний маленький бізнес, який змогла підняти з нуля, без жодної допомоги. Вона відкрила свою студію фотографії та графічного дизайну. А у неї ще з дитинства проявлявся хист до творчості, який сестра перетворила у чималий прибуток, – замовлень все більше і більше, навіть постійні клієнти уже є.
Час від часу, сестра переказує мені гроші. Чесно скажу, – я її про це не просила, вона сама, побачивши моє становище, вирішила допомагати. Окрім мене, вона утримує також наших батьків, і це, звичайно, можна зрозуміти. Вони уже старенькі, а на одну пенсію прожити важко. До слова, я зараз закінчую університет, живу у гуртожитку, працюю продавцем у маленькому магазинчику, – більше нікуди студентку денного відділення не хотіли брати.
Нещодавно ми всі зібралися за сімейним столом: я, сестра, наші батьки, а також родичі з обох сторін. Мала бути мила родинна трапеза, згадати минулі часи, поділитися думками та планами на майбутнє, а замість того вийшло обвинувачення один одного.
Мене стали докоряти у тому, що сиджу на шиї сестри, вимагаю у неї грошей. Я була шокована! Мої ж батьки наполягали, щоб я більше не отримувала ні копійчини, мовляв, витрачаю на всякі дурниці! Оплата за гуртожиток, продукти та одяг, – хіба це дурниці?!
Того вечора мені довелося піти чимшвидше, не хочу більше їх бачити й грошей їхніх також!
