Існує багато історій про те, як часто в0рогують невістка зі свекрухою. Спочатку вони подобаються одна одній, а коли проходить трохи часу — з’являється б0ротьба за увагу сина. Але ця історія трохи відрізняється — дівчина Олега одразу не потоваришувала з його мамою.
Нашу героїню звати Любов Андріївна, і вона дуже невдоволена вибором свого сина. Йому двадцять чотири, має хорошу роботу, а тепер й дозрів до серйозних стосунків. Працює Олег в іншому місті, але раз у два тижні він навідується до своєї матері. Цього разу хлопець привіз до дому майбутню наречену Марину.
Про неї Любов Андріївна часто чула різні приємні речі. Син постійно вихваляв свою кохану перед мамою, щоб навести про неї хороше враження. Але цього не вистачило для приємного знайомства між майбутніми родичами.
Коли Марина завітала до батьків Олега, вона навіть не приготувала для них подарунки. Дівчина просто безцеремонно зайшла до будинку, оглянула все, і сказала: “Непогана халупка”.
В батьків ледь очі з орбіт не випали, вони були шоковані такій нахабній поведінці. Сам хлопець мовчав, йому напевно подобалось, що Марина така відкрита, і не приховує своїх емоцій. Та все ж батько почав посміхатись.
– Напевно жартує так — думав він.
Любов Андріївна запросила дітей за стіл. Батько Олега сів, за ним всілись і діти. Жінка тим часом бігала до столу і подавала страви, а Маринка навіть не запропонувала своєї допомоги.
– Може розгубилась? Все ж знайомство з батьками хлопця — серйозна справа, — заспокоювала так себе Любов Андріївна.
– Мам, а чого ж ви раніше не підготувались до нашого візиту, а тепер бігаєте? – запитала Марина.
Батьки знову здивувались словам цієї безцеремонної дівки. А Маринка дивилась на них, і не розуміла, чого ті так здивовані?
Вже після застілля Любов Андріївна почала прибирати брудний посуд зі столу. Син навіть не надумав їй допомогти, а пішов з батьком дивитись футбол. Любов Андріївна надіялась на допомогу своєї майбутньої невістки, але та тільки сиділа у своєму смартфоні.
– Так…Важко мені доведеться з такою невісткою…Кого син взагалі привів до нас? Вона ж ледацюга! – говорила про себе Любов Андріївна.
Та все ж пізніше вона вирішила попросити у Марини допомоги.
– Маринко, склади, будь ласка, брудний посуд, поки я підлогу підмітаю – тихим голосом сказала жінка.
– Мам, та ви що? Я вам тут не наймалась, щоб ще прибирати. Тим більше я вдома це все не роблю! – випалила дівчина і пішла з кімнати.
– Я і не здивована…
Батьки Олега живуть не в самому місті — а у передмісті. В них є город та садочок з фруктовими деревами. Житло їхнє їм подобається — навкруги природа та спокій — все, що потрібно пенсіонерам. Врожай, який Любов Андріївна збирає — передає постійно синові у місто.
– Своє — найкраще, це тобі не магазинна хімія — говорить вона синові, коли той відмовляється брати пакунки.
Мама Олега сподівалась, що коли син приїде до неї з невісткою — то вони допоможуть викопати картоплю. Насаджень звісно не багато, але врожай хороший, цього року картопля просто велетенська, і Любов Андріївна була цьому дуже рада.
Але у сина та невістки були свої плани — відсипатись до полудня. Батьки тим часом викопали майже половину картоплі, і просто знесилені прилягли відпочити. Батько Олега навіть трішки задрімав.
– Ой, а що це ви серед білого дня розляглися? – зайшла в кімнату Марина.
– А ви тільки прокинулись! – відповіла Любов Андріївна.
– Ну взагалі-то я робила ранкову зарядку! Знаєте, дуже корисно для організму, я б і вам радила це робити.
“Зарядку вона робила! А як допомогти з городом — вона не захотіла, я тут з ніг валюсь, а вона мені зарядку радить робити” – думала Любов Андріївна.
Наступного дня син разом зі своєю дівчиною поїхав назад у місто. Любов Андріївна видихнула з полегшенням — нарешті вона відпочине, а то “любій” гості й готувати завжди потрібно, і прибирати за нею…
“Ой що це буде, коли син все ж зробить цій дівці пропозицію” – жалілась вона чоловікові.
