Я двадцять років у шлюбі, можна сказати, що ми з дружиною живемо майже чверть століття. Але останнім часом все пішло не так, довелося відновлювати сім’ю та й власне все життя. Проте розпочну з самого початку.
Не подумайте, проблема виявилася не у наших стосунках, а між мною та тещею. У неї була дача, на якій Марія Петрівна проводила дуже багато часу. Все ж роки взяли своє і поратися на городі сил більше не було. Одного дня, теща прийшла до нас у гості та повідомила, що дача тепер наша, їй там робити більше нічого. Чесно кажучи, ми дуже зраділи, адже це велика ділянка землі на свіжому повітрі. Уже почали уявляти, як збираємося друзями на шашликах, а наші діти граються у пісочниці та на гойдалці. Може ще й басейн збудуємо, – місця вистачить. Навіть дружина вхопилася за цю ідею.
Спершу все було добре, як і у нашій уяві. Поговоривши з дружиною, все ж забрали всю городину і на її місці збудували невелику бесідку, збоку поставили мангал та дитячий майданчик. Кохана ще й посадили кущі квітів та ягід. Це вже була не просто дача, а справжня мрія. Їздили туди майже кожних вихідних: шашлики робили, ходили у ліс неподалік, де збирали гриби. Окрім того, часто приїжджали з дітьми туди, працювали там від щирого серця, а діти гралися на природі. Вже спланували ремонт у хаті, навіть закупили матеріали та привезли, як раптом всі мої плани закінчилися в той день, коли на порозі з’явилася законна власниця.
Вона почала сваритися, називати нас як лише вміла, мовляв, ми зіпсували всю її працю, цілі роки! Навіть рідну доньку не шкодувала під час своїх висловлювань. На наші слова, що це ж уже наша дача, теща ще гірше плювалася, кажучи, що господарка тут лише вона! Виявляється, Марія Петрівна хотіла, щоб ми допомагали їй поратися на городі, закруточки робити, а ми, варвари, все знищили.
Дуже жаль стало, що ми вклали величезну суму грошей у цю ділянку, а тепер у нас її знову забрали. Теща наполягла, щоб ми все забрали: і мангал, і бесідку, і навіть дитячий майданчик. Після скопали всю землю та допомогли їй посади все назад. Дружина так розлютилася, що уже тиждень не розмовляє з рідною матір’ю. Не хочу влізати у їхні стосунки, адже повністю підтримую кохану, але намовляти на ще гірші непорозуміння не буду.