Заміж я вийшла без кохання. Чоловік був до мене уважний, турботливий, добрий. Робив все, що забажаю. Йшов всюди, куди я вела. Людиною здавався серйозним і солідним, працював і був захоплений своєю роботою, прагнув до створення родини і народження дітей, а не просто до сеkсу або короткочасного роману.
Пропозицію зробив вже через кілька місяців після знайомства, захотів, навіть, вінчатися. Погоджувався терпіти без сексу до першої шлюбної ночі, значить, йому була важлива я, як особистість, а не як сексуальний об’єкт.
Я до того кілька разів обпеклася на поганих відносинах. Хотіла заміж, тому що мені було аж 28 років, тоді здавалося, що це жахливо багато. Втомилася від того, що я вічно когось люблю і про когось дбаю, а мене не люблять і кидають. А тут такий люблячий і турботливий чоловік. Подумала, що, може, це не так-то й погано, коли тебе люблять, навіть якщо не любиш ти.
До весілля спеціально жила з майбутнім чоловіком кілька місяців, щоб перевірити, чи ми сумісні в побуті і в ліжку. Здалося, що все цілком терпимо. Так, любові немає, але людина не викликає відрази. А в побуті, на кшталт, цілком вживаємося. І я вийшла заміж зі спокійною душею. І – помилилася.
По-перше, в побуті нам, виявилося, дуже важко жити разом, бо чоловік виявився дуже прискіпливою людиною. Згодом стало ясно, що особливої любові у нього до мене немає, хоча є бажання. І особливої турботи він вже про мене не проявляє.
По-друге, через рік подружнього життя, я зрозуміла, що мені все важче займатися сексом з чоловіком. Він не говорить точно, але, підозрюю, що жінок в його житті було дуже мало. І він абсолютно не вміє поводитися в ліжку. У нього дуже неприємні дотики під час сексу. І сам процес він затягує до неможливості, бо, наскільки розумію, переконаний, що чим довше, тим краще. За фактом я тільки втомлююся, у мене потім всі кістки болять. Намагалася пояснити йому, як краще поводитися, щоб мені було хоча б терпимо. Але він мене не слухає і робить все так, як йому зручно.
Також у нього є проблеми з гігієною – він погано миється в душі і погано чистить зуби. Я постійно роблю йому зауваження і відправляю чистити зуби знову. Від цього він злиться, і я бачу, що у нього пропадає бажання. Але і я не можу робити це, коли у нього пахне з рота. Взагалі виявилося, чоловікові властивий якийсь неприємний запах. І цей запах мені вважається всюди в будинку, навіть коли його немає вдома.
Спочатку я придушувала огиду, терпіла, навіть шукала в інтернеті всякі пози для сексу. Сподівалася, може, хоч щось мені з ним сподобається. Але немає. Вагітності була рада, як манні небесній. Лікар заборонила секс, тому що не все було гладко. І цілі 9 місяців я просто спала поруч з чоловіком, і він мене не чіпав!
А потім дитина народилася, я прийшла в норму, і знову почався секс. І це вже просто катування. У мене кожен раз таке відчуття, що мене гвалтують, тому що я цього зовсім не хочу. Але постійно придумувати відмовки неможливо, так, і нечесно стосовно чоловіка. Він то мене хоче, і його все влаштовує.
Щоразу під час сексу мене тепер відвідує думка, що треба розлучитися і не мучити себе так. Але розлучитися дуже складно, є спільно нажите майно, дитина. Чоловік, я впевнена, буде проти. І яку причину я йому назву? Не можу ж я сказати правду. У нього ж будуть комплекси на все життя.
Він не найкращий чоловік. Ми часто сваримося, і бувало, що він зраджував мене. Не з жінками, по-іншому. Підставляв в складних життєвих ситуаціях. І пробачити йому це я не можу. В іншому ж все, як у всіх. Дитину любить. Гроші в будинок приносить. Чоловічу роботу по дому зрідка виконує. На прогулянки разом час від часу вибираємося, але мені з ним шалено нудно. Він говорить тільки про роботу і політику, я нічого в його роботі не розумію, а на ґрунті політики ми сваримося.
Начебто, глобальних приводів для розлучення зараз немає. Хоча це і не найвдаліший шлюб.
