Два роки тому Денис розлучався із дружиною. Саме в цей час він придбав гарну, велику, трикімнатну квартиру. Чоловік оформив своє житло на батька. Напевне, щоб при розлученні не було зайвих питань і він був впевнений, що квартира точно його і ніхто на неї не буде претендувати. Згодом Денис переїхав у більше місто, знайшов там нормальну роботу і влаштував своє сімейне життя. У мужчини залишився ще син від першого шлюбу, тому він хотів йому дати все найкраще і вирішив купити квартиру.
Зараз наш герой живе в домі своєї другої дружини. А от та квартира, яку він купив два роки тому, пустує. От і вирішив продати її і купити щось краще у більшому місті. Чоловік не забував, що документи оформлені на його батька. Якось він прийшов до тата і каже:
– Я хочу продавати квартиру, ти поставиш свій підпис у нотаріуса? Батько мав якийсь дивний вигляд і обличчя. Сказав що нічого підписувати не збирається, бо все що задумав його син це погана ідея. Але чому він так думав Денис не розумів. Потім чоловік висловив свою думку батькові:
– Тату, але ж ти розумієш що я хочу дати своїй дитині можливість самому жити. Це ж твій внук, він має мати своє місце в житті, свій куточок. У відповідь він почув:
– Я проти нехай Артур, так називався внук, повертається сюди й живе в цій квартирі- голосно крикнув Іван Мирославович, батько Дениса. Але ж у цьому місті більше можливостей, більша ймовірність того, що Артурчик знайде роботу хорошу, а ти так цим нехтуєш- умовляв син батька.
От на цьому вони та розійшлися. Вийшло так, що все ж таки герой моєї розповіді купив квартиру. Але частину грошей позичив у своєї рідної сестри, до речі, вона теж умовляла батька підписати документи на продаж, але це не дало ніякого результату. А ще частину взяв у кредит. Ось так тато відмовив сину і внуку, не зрозуміло з яких причин. Звичайно, Денису важко, бо якийсь час він має себе у більшості речах обмежувати, відмовляти собі, щоб швидше віддати гроші за житло для синочка.
