Мій чоловік важко працює. Щодня просинається о 8 ранку і мчить на роботу, в офіс. Кожного разу, коли він повертається додому, – ослаблено завалюється на диван зі стонами переможеного звіра. На годиннику 7 вечора.
Ви не розумієте, у нього справді важка робота: документи, звіти, зустрічі, наради. Від його підпису залежить чи буде йти по телевізору інформація про новий мийний засіб для вікон, або супер сучасний, новий пилосос із функціями миття підлоги. Від рішення мого чоловіка залежить доля десятків людей: чи отримає замовник відповідь від компанії про погодження чергового проекту чи ні.
Постійні розмови із людьми, листування, начальство, яке вимагає щоденного результату, – це вам не каву подавати. У мене ж робота не складна: я відповідаю на телефонні дзвінки, роблю ксерокс та сканування документів, веду запис ділових зустрічей свого начальника, замовляю канцелярію, готую каву. Хоча як готую? За мене це все одно робить кавова машинка, я лише поряд стою і очікую сигналу.
Зі мною у приміщенні сидить ще дві такі ж працівниці. Протягом усього робочого часу ми безперервно обговорюємо сьогоднішнє вбрання нашого начальника, а особливо його дружини. Смаку у неї зовсім немає. Іноді розмова заходить про манікюр, косметику, рецепт омлету.
Тож коли я прихожу додому, – сяю від чудово проведеного дня і з задоволенням починаю готувати вечерю чоловікові. Зранку я також прокидаюся на 2 години раніше, мені зовсім не складно, – потрібно ж зробити ситний сніданок, щоб мій коханий мав сили до обіду.
Випрати, розвісити, зібрати по дому сміття та викинути. Зібрати звідусіль посуд, перемити. Потім пропилососити, помити підлогу. Коли – і вікна вимити. Холодильник, знову ж, потрібно утримувати у чистоті та регулярно наповнювати, – я все робила із задоволенням, адже я зовсім не втомлююсь.
Я от думаю, що потрібно знайти ще одну роботу, – не байдикувати ж постійно, а гроші у сім’ю потрібно приносити. Якщо скоро у нас буде поповнення, хто буде турбуватися про добробут дитини? Не чоловік же, він не має ні часу, ні сил на ще одні клопоти у житті.
Ось у мене є подруга, вона і на двох роботах працює, і дитину виховує, а головне – дома завжди чисто, охайно і вечеря приготовлена. Її чоловік займається важливими справами, – юрист у міському нотаріусі. Він напряму вершить долі людей, – чия буде квартира після розлучення, хто отримає спадок. У нього велика відповідальність.
Я повинна рівнятися на свою подругу.
