Мій справжній батько насправді мені не рідний

Я з батьком ніколи не був у близьких стосунках. Тим не менш, завжди його поважав та хотів проводити якомога більше часу. Добре пам’ятаю як малим просився разом із ним на рибалку, на яку він щотижня їхав. Подорослішавши запрошував його разом подивитися матч із футболу, або пограти приставку. Однак він завжди мені відмовляв. То часу немає, то бажання. До слова, батько не працював. Нашу сім’ю тягнула на своїх плачах моя матір. Свята жінка. Буду довіку вдячний їй за все, що вона зробила для мене.

Хоч друзів мені вистачало, була матір, котра любила мене більше за життя, мені хотіло батьківської уваги. У віці 14 років мої батьки розлучилися. Це доволі неприємні спогади. Підлітковий вік, бажання утримати батька біля себе і все зруйнувалося в одну мить.

За наступні два роки у нашій квартирі був ще не один чоловік. Ні, матір не гуляла, навпаки шукали серйозний стосунків. Їй просто нещастило. То п’яниця попадеться, то лінивий, як батько. На мене, звичайно, всім було плювати. Пам’ятаю, як один із чоловіків взагалі запропонував відправити мене у воєнне училище, аби не заважав їм.

Одного дня з’явився дядя Сергій. Спершу він мені здався дивним. Мало розмовляв, якісь жарти у нього було зовсім недоречні. Лише через деяких час до мене прийшло усвідомлення, що це все було через його хвилювання. Новий чоловік матері хотів зі мною подружитися, що з підлітком не так й легко зробити.

Він сам запрошував мене то пограти баскетбол на стадіоні неподалік дому, то разом сходити до спортзалу. Сергій вів себе більш по-батьківському, аніж мій рідний. Я, який про це мріяв усе дитинство, не одразу повірив, що таке можливо.

Коли матір вирішила вийти за нього заміж, з’явився тато. Він почав кричати, що не дозволить своєму синові жити з іншим чоловіком. Не буде Сергій виховувати мене, коли саме він пережив мої перші зуби, кроки та плач уночі. Я аж розсміявся. Звичайно, я вступився з нового члена нашої з мамою сім’ї. Думаю, тоді Сергій відчув, що його старання не були марними.

Пройшло уже 5 років, ми всі живемо у мирі та спокої. Я радий, що у мене з’явився справжній батько.

Оцініть статтю
Мій справжній батько насправді мені не рідний